Не працює і призводить до повільної загибелі. Що об'єднує деяких патріотів із російськими православними
Є дещо спільне між окремими нашими патріотами та російськими православними. Довго ця думка в закутках мозку блукала, і зрештою сформлював
Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Віктор Трегубов, повідомляє UAINFO.org.
Як людина, що цікавиться релігією, я часто помічав у православній церкві один цікавий підхід до життя.
Часто-густо до православ'я – і чимдалі на північний схід, тим це актуальніше – висувають таку претензію: мовляв, як не для людей усе зроблено. Служби довгі, стільців нема, сутність обрядів туманна, мова незрозуміла, читають так, що слів не розбереш, щось не так зробиш – бабки на тебе накинуться.
Читайте також: Статистика спростовує поширений стереотип про архієреїв РПЦвУ
І є характерна відповідь на цю претензію: а справжньому християнинові це все має бути неважливо, бо він до Бога йде. А якщо йому це важливо, то не такий він і вірний, і взагалі нема чого такому маловірові в церкві робити.
Себто замість того, щоб принаджувати людей, що теоретично має бути завданням церкви та єдиним способом її продовження в часі, до них уже на вході висувають жорсткі вимоги, а за їхнє невиконання вголос засуджують.
Тобто тебе не спонукають бути християнином: тобі оголошують, що ти вже ним маєш бути. І навіть якщо кажеш, що ти вже, високий ризик, що тобі все одно розкажуть, що недостатньо, і взагалі не християнин ти, а фігня якась. А потім такі люди дивуються, чому в їхніх традиційно православних краях народ біжить до якихось там усміхнених неопротестантів.
До чого я це?
Читайте також: Поле бою – людина: перемогти, свідомо зменшуючи власні сили, не вдасться
А до того, що інколи такий самий підхід зауважую щодо патріотичного виховання. Мовляв, не нікого не переконуватимемо, ні до кого не намагатимемося достукатися, нікому не пояснюватимемо, не зваблюватимемо, не рекламуватимемо. Любити Україну треба за замовчуванням, на старті, усім серцем та безоглядно, а якщо хтось на старті її недостатньо любить, то все, не потрібний нам такий, краще вже гуртом начати на нього.
Той самий підхід. Тільки у тих стосовно Бога, а тут – України.
Хороший підхід. Багато переваг має, багато аргументів на свою користь, та й урешті-решт дозволяє почувати себе приємно.
Й один-єдиний недолік: не працює і призводить до повільної загибелі.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки