"Відчужені випускники університетів готують революції". Розрив між очікуваним і реальністю слугує невичерпним джерелом суспільного невдоволення та протесту.

Самуель Гантінгтон писав про це у 1968 році, досліджуючи нестабільність у повоєнних країнах, які проходили на той час етап модернізації. Це спостереження цілком і про сучасну Україну, пише у своєму блозі політолог Михайло Басараб, інформує UAINFO.org.

Освічена нація, яка надихається добробутом сусіднього Європейського Союзу, просто приречена ставити завищені вимоги до правлячого класу. Правлячий клас у даному випадку – це не лише ті, хто в цю мить при владі.

Стримуючи удосконалення державних інститутів і країни загалом, еліти додатково посилюють невдоволення у суспільстві високих очікувань.

Читайте також: Леся Литвинова: Я умерла на Майдане той зимой. Я родилась той зимой. И мне хочется верить, что я знаю, для чего…

Варто врахувати, що цей етап ми проходимо у час глобальної революції соціальних мереж, які, серед іншого, створюють у кожної окремої людини ілюзію більших знань і необмежених можливостей.

В останньому інтерв'ю журналу "Шпіґель" пів століття тому Мартін Гайдеґґер стурбовано каже, що надважливою проблемою майбутнього буде нездатність демократії впоратися з викликами технологічного прогресу. Соціальні мережі, як на мене, яскравий цьому приклад.

Читайте також: Турчинов: Майдан вистояв завдяки кожному, хто залишався там, розуміючи, що вирішується доля України

Україна переживає зараз сумарний збіг цих випробувань в умовах нової війни з Росією. Тож здивування має викликати не те, чому у нас так зле, а те, що Україна тримається і бореться за свою свободу в таких умовах.

І пам'ятаймо, що суть історичних подій рідко буває повністю очевидною для тих, хто живе в часи їхнього розгортання. Про це зі знанням справи каже нам Генрі Кіссінджер.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube