Фото REUTERS

Минуло 10 років після того, як цунамі розбило на друзки узбережжя північної частини Хонсю - найбільш заселеного острова Японії. Потужна хвиля й землетрус на морському дні, який її спровокував, були рекордними для регіону. Через них загинули майже 20 тисяч людей. 100 тисяч домівок були знищені, а десятки мільйонів життів зіштовхнулися з сум'яттям.

Прямі економічні збитки оцінюються в 200 мільярдів доларів. Тож катастрофа в Японії коштувала більше, ніж будь-яке стихійне лихо у світі за всі часи. Однак, більшість людей в усіх країнах запам'ятала з тих днів лише одне - кризу на атомній електростанції "Фукусіма-1". Про це пише The Economist, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН. 

Землетрус відрізав АЕС від зовнішніх джерел електропостачання. Цунамі легко подолало захисні стіни станції, заливши підземні бункери, де були аварійні генератори. Це той очевидний ризик, який японські регулятори чомусь не змогли передбачити. Оскільки ядро реактора не можна було охолодити, ядерне паливо в ньому почало плавитися, роз'їдаючи бетонні основи АЕС. 

Світ спостерігав за цим з жахом. В Шанхаї і Сан-Франциско таблетки з йодом й йодована сіль зникли з полиць. В Німеччині канцлер Ангела Меркель тривалий час підтримувала бізнес-лідерів у протистоянні потужному антиядерному руху в країні. Але після "Фукусіми-1" вона наказала поступово вимкнути всі АЕС. В Китаї найбільшу програму з атомної енергетики поставили на паузу. Розмови про "атомний ренесанс" заради боротьби з кліматичними змінами припинились.

Така реакція була хоч і зрозумілою, але помилковою. Атомна енергетика має багато недоліків. Величезні АЕС довго і дорого будувати як в абсолютних показниках, так і з точки зору тієї електроенергії, яку вони виробляють. Ризик катастрофічної помилки дуже невеликий, але дуже реальний і вимагає високого рівня регуляції. АЕС продукують надзвичайно токсичні відходи, які дуже довго лежать. На додачу, вони асоціюються до розповсюдженням ядерної зброї. Більшість країн за межами Європи, які використовують атомну енергетику, мають певну історію спроб збудувати бомбу. Всі ці фактори роблять свій внесок в те, що люди по всьому світі з тривогою дивляться на технологію. 

Читайте також: Радіоактивну воду з японської Фукусіми зіллють у море: чи є загроза

Але всупереч всьому цьому варто пам'ятати про дві речі. По-перше, добре регульована атомна енергетика безпечна. За виключенням жахливої катастрофи в Чорнобилі в часи СРСР, аварії на АЕС ніколи не супроводжувалися великими жертвами. В Фукусімі людей вбила не радіація, а цунамі. По-друге, існує кліматична криза. І атомні електростанції можуть дати велику кількість електроенергії без будь-яких викидів. Тож АЕС потрібні світу, якщо він хоче приборкати глобальне потепління.

Сонячна і вітрова енергетика зараз значно подешевшали. Але вони працюють не постійно. Збудувати надійну електромережу можливо лише значно легше з безперебійним джерелом енергії. АЕС можуть бути таким джерелом.

Але попри це, безпечні й продуктивні атомні електростанції масово закривають в багатих країнах світу. Ця тенденція означає, що розвинені економіки до 2040 року можуть втратити дві третини своїх атомних можливостей, про що свідчать оцінки Міжнародного енергетичного агентства. Знадобляться десятиліття, щоб нова інфраструктура на основі викопного палива заповнила цю прогалину. 

Аргументи за збереження тих АЕС, які вже працюють, зміцнилися в деяких країнах завдяки одній з реакцій на "Фукусіму-1" - розширенні незалежності атомних регуляторів. У Великій Британії відповідні органи отримали більше повноважень після 2011 року. Це ж сталося і в Японії. Нова японська система нагляду зробила відновлення роботи законсервованих АЕС складнішим процесом, ніж хотілося б уряду. Але саме так це і має бути. У Японії більш ніж будь-де атомна енергетика повинна завоювати довіру знову.

В цьому і полягає найбільша слабкість АЕС. В демократичних країнах вони дорого коштують через жорстке регулювання й суспільну антипатію. Тому нові атомні електростанції там важко "продати". Натомість технологія дедалі більше стає рисою автократій, де якісна система контролю АЕС малоймовірна.

Читайте також: На що схожа зона відчуження Фукусіми зараз? ФОТО

Китай поставив свою атомну енергетику на паузу після "Фукусіми". Але тепер Пекін пришвидшив роботу в цьому напрямку, намагаючись скоротити залежність від вугілля. У 2019 році Китай виробляв в чотири рази більше атомної енергії, ніж в 2011-му. Він вже будує 16 нових реакторів, а ще 39 на черзі. Країни, які хочуть нові АЕС, тепер дивляться на Китай і на Росію як на постачальників технології.

У атомної енергетики є свої недоліки. Але китайські АЕС, збудовані сьогодні, будуть працювати до кінця 22-го століття. І від цього не можна відмахнутися. Більше того, АЕС можуть зіграти важливу роль у битві за стабільний клімат. Тож урок Фукусіми не в тому, щоб позбутися атомної енергетики, а щоб використовувати її розумно. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube