Нарощування збройних сил РФ поблизу кордону України може бути пов'язано з майбутніми парламентськими виборами в Росії і зниженням рейтингу правлячої партії.

Таку думку висловили експерти Atlantic Council, інформує Цензор.НЕТ із посиланням на сайт організації, інформує UAINFO.org 

На думку директора Євразійського центру Atlantic Council Джона Хербста, поширення російськими ЗМІ фейків про нібито обстріли з боку ЗСУ і підготовку Києвом наступу може бути саме показником наступу, який готується з боку РФ.

"Метою може бути захоплення Маріуполя або каналу в Херсонській області, де беруть воду з річки Дніпро в Крим. Або ж Росія прагнутиме ввести "миротворців" у так звані "ЛНР" і "ДНР", - говорить Гербст.

Також це може бути прагненням залякати президента України Володимира Зеленського і перевіркою на рішучість нової адміністрації США.

"Якщо це так, то Байден пройшов тест, тому що минулого тижня Вашингтон просто бомбардував Київ дзвінками. Дзвонив сам президент США, а також його радник з питань безпеки Джейк Салліван, державний секретар Ентоні Блінкен, міністр оборони США Ллойд Остін і голова Об'єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі. Останній, щоб переконатися, що Кремль отримав повідомлення, подзвонив ще й до Москви, - пояснює директор Євразійського центру.

Читайте також: У Путіна заявили про повний розрив відносин Росії і України. Кажуть, що шкодують

Він упевнений, що все це зменшує шанси на удар Москви. Натомість, каже він, безглузда реакція Берліна і Парижа, які закликають і Росію, і Україну уникати провокаційних кроків, робить протилежне.

Старший науковий співробітник Атлантичної ради Андерс Ослунд нагадує, що Росія неодноразово зосереджувала свої військові сили навколо України за останні сім років.

"Однак цього разу концентрація сил має дуже серйозний вигляд, оскільки супроводжується звинуваченнями проти України, які є такими ж гучними, як і абсурдними. У Путіна, безумовно, є вагомі причини вибрати воєнний наступ, оскільки його чекають вибори в Думу у вересні, а його улюблена виборча тактика полягає в проведенні невеликої переможної війни", - зазначає Ослунд.

На його переконання, президенту США необхідно відправити чітке повідомлення Путіну з вимогою припинити агресію проти України.

Директор центру Нова Європа Олена Гетьманчук також висловлює думку, що російське військове нарощування поблизу українського кордону є нагадуванням про те, що війна в Україні не є "замороженим конфліктом". Навпаки, війна Росії проти України перебуває в активній фазі.

Старший науковий співробітник Атлантичної ради Браян Вітмор вважає, що нарощування російських військових сил загрожує не лише Україні, а й членам НАТО, Латвії, Литві та Польщі.

Професор Національного університету Києво-Могилянська академія Тарас Кузьо сумнівається, що Росія почне повномасштабне вторгнення в Україну, оскільки це призведе до тривалої війни і повного руйнування відносин Росії із Заходом.

"Володимир Путін, швидше за все, прагне повторити пастку, яку він влаштував президенту Грузії Міхеїлу Саакашвілі в 2008 році, коли провокації з боку Південної Осетії привели до втручання Грузії в сепаратистський регіон. Це дало Росії привід "для захисту своїх громадян" і приниження Саакашвілі", - говорить він.

Читайте також: Ситуация критическая: бывший разведчик сделал прогноз по развитию ситуации на востоке страны

За його словами, Росія прагне провокувати Україну так само. За грузинським сценарієм, Кремль роздав сотні тисяч російських паспортів українським громадянам, які проживають на окупованій східній Україні. Також російські ЗМІ активно звинувачують Україну в підготовці наступу.

"Однак між Грузією й Україною існує низка суттєвих відмінностей, які викликають сумнів в ефективності тактики Кремля. Зрештою за Саакашвілі в Грузії йшов більш прихильний до Росії Бідзіна Іванішвілі. В Україні немає жодного проросійського лідера, який міг би завоювати парламентську або президентську більшість", - упевнений Кузьо.

Крім того, Україна значно більша за Грузію. Звичайне вторгнення й окупація вимагає половини всіх збройних сил РФ.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube