Як ви думаєте, хто маєзапрошувати журналістів на сесії міськоїради? Насправді, ніхто. Журналістиповинні приходити на подібні заходисамі, без жодних запрошень. Адже вонимають бути незалежними та об’єктивними,неупередженими та незаангажованими.Закон також так «вважає». Зокрема статті25 та 26 закону «Про інформацію» закрпілюютьправо журналіста безперешкодновідвідувати відкриті заходи органіввлади, при чому навіть без акредитації.Однак у броварської влади та правоохоронцівє з цього приводу своя «окрема думка»і свій «закон».

Коли у лютому нас зжурналістом АндріємКачором непустили на сесію Броварськоїміської ради, ми написалинизку скарг та заяв у різні інстанції –до міліції, до прокуратури, до департаментувнутрішньої безпеки МВС та до міськогоголови. Упродовж наступних місяцівприходили відповіді, і з кожним новимлистом ставало дедалі зрозуміліше, щоу броварської влади та правоохороннихорганів уявлення про роль та суспільніфункції журналістів кардинальновідрізняються від тих, які журналістимають насправді.

І міськийголова,і броварськапрокуратура, якій булоперенаправлено справу про недопускжурналістів на сесію, в один голосзаявили, що нам у доступі до сесії буловідмовлено законно, більше того це миз Андрієм порушили «порядок участі узасіданні сесії запрошених осіб». Прицьому вони посилаються на статтю 17регламенту Броварської міськради, якадійсно регулює порядок участі запрошенихосіб. Однак який стосунок до «запрошенихосіб» мають журналісти?!

Запрошеними особамизгідно цієї статті регламенту можутьбути народні депутати, депутати облради,помічники депутатів, керівники держустановта комунальних підприємств, політичнихпартій, громадських організацій, трудовихколективів, преси, радіо та телебачення.Вочевидь, ухопившись за останню фразу,прокуратура та мер вирішили, що данастаття і визначає порядку допускужурналістів на сесії. Однак недочитались,адже йдеться лише про «керівників преси,радіо та телебачення», яких дійснопри потребі можуть спеціально запроситина засідання ради.

До журналістів тапорядку їх допуску на сесії дана статтярегламенту не має жодного стосунку.Працівники ЗМІ мають зовсім іншийстатус, ніж запрошені особи, і під часзасідання виконують зовсім іншу суспільнуроль. Більше того, якщо вже говоритимовою документів, то у протоколахзасідань сесії перелік запрошених осібта представники ЗМІ зазначаються окремо,тобто це таки різні суб’єкти з різнимстатусом. Прикметно також, що у департаментівнутрішніх справ МВС такипобачили у діях працівників міліції,які нас не пускали не сесію, порушенняі стосовно винних осіб було вжито «заходидисциплінарного реагування».

Найцікавіше те, щопорядку допуску журналістів на сесіїброварської ради взагалі не існує. Аоскільки він не визначений на місцевомурівні, повинні застосовуватись нормидіючого українського законодавства, ітам про допуск журналістів до сесійсказано чітко та просто – безперешкоднийдоступ.

Зрештою, чому мене якжурналіста взагалі повинен хтосьзапрошувати на сесії? І не просто хтось,а лише або депутат, або депутатськакомісія, або «орган, який вносить питаннядля розгляду». Коло осіб, які можутьзапрошувати, даруйте за тавтологію,запрошених осіб є обмеженим і чіткопрописаним у регламенті. І жоден із цихсуб’єктів, як на мене, не надається для«запрошувача» ЗМІ.

…У День журналіста поідеї потрібно щось святкувати. Та, чеснокажучи, живучи у броварських реаліях,не бачу особливих приводів для радісноговідзначення професійного свята. Аджеу Броварах у представників «четвертоївлади» практично не забезпеченіможливості для здійснення своїх«повноважень». Окрім того, що не визначенийпорядок допуску мас-медіа до засіданьорганів влади (і кожен раз до сесійноїзали доводитьсяпрориватись крізь «затяту оборону»радника міського голови), у броварськихжурналістів немає жодних інших «благ»,які створюють належні умови для роботи.

У Броварах немаєні прес-службиміської ради, ні навіть особи,яка б відповідала за роботу зі ЗМІ:повідомляла дати засідань депутатськихкомісій, оперативних нарад, іншихсуспільно важливих заходів, готувалакоментарі посадових осіб для ЗМІ,прес-релізи тощо.

Немає й правилакредитації ЗМІ та журналістів,які б дозволяли акредитовуватисьнезалежним «акулам пера» та отримуватирежим «найбільшого сприяння». Ті правила,які нині діють, було ухвалено ще у 2006році і вони вже давно перестали відповідатичинному законодавству про інформаціюта ЗМІ.

Доступ до інформаціїта офіційних документів є основоположниму роботі журналіста та прямо впливаєна якість та професійність роботи ЗМІ.Однак броварським журналістам чомусьчастіше доводиться боротись за отриманнянеобхідної інформації та навітьвідстоюватисвої права у суді, ніж писатижурналістські матеріали.

І допоки це не будезмінено, як на мене, приводів для святау нас немає. А от щоб створити належніумови роботи журналістів у Броварах,на мою думку та думку колег з «Маєш правознати», броварськиммедійникам слід об’єднати зусилля,розробити усі необхідні документи тадомогтись їх ухвалення. І зробити цеможна лише разом. До чого й закликаюколег-журналістів з Броварів. Тоді йсвяткуватимемо!

Алина ДЯЧЕНКО