Українськаподаткова система, в частині справлянняплатежів з доходів фізичних осіб єнайбільш регресивною. Одним словом,незаможні українці платять найвищіподатки у Європі, багаті – найнижчі(див. таблицю). Так само нерівномірноміж багатими та бідними «поділеніможливості ухилення від податку». МаксЛевин

Податковим агентомзвичайної людини є роботодавець, якийсплачує з зарплати свого працівникавідповідні платежі у бюджет. Заможні жгромадяни – бізнесмени, політики,чиновники, судді та прокурори, як правило,приховують свої доходи, переводячи їхза кордон чи отримуючи тіньовим шляхом.Проста людина фізично не може ухилитисявід податків.

Інша актуальна формазнущання над людьми – це так звана зарплатняу конвертах. Уряд намагається боротисяз наслідком, а не з ґенезою цієї проблеми.Рівень зарплати в Україні катастрофічнонизький і все це на фоні тотальногобезробіття та жорсткої конкуренції заробоче місце. Працедавці часто пропонуютьпрацівнику зарплатно-конвертну вилку:або біла зарплатня або на суму податківвища. Враховуючи її рівень, робітниквимушений погодиться на нищівну длясвоєї старості не білу зарплату. З іншоїсторони можна зрозуміти і роботодавців,вони керуються високим податковимнавантаженням, корупційними поборами,загальним спадом у економіці тапідприємництві, дорогими грошима накредитному ринку та складністю веденнябізнесу через адміністративні перешкоди.Як відомо у економічних анти рейтингахУкраїна вже традиційно займає першімісця.

Вцілому наша державапережила кілька етапів реформи податкуна доходи фізичних осіб. З 93-го урядовцізапровадили найжорсткішу шкалуоподаткування з максимальною ставкою90%. До 2004-го ставки було змінено намінімальну у 10% та максимальну, відповідно- 40%. Кілька років діяла прогресивнашкала оподаткування, з мінімальноюставкою 10% та максимальною – 40%. З 2004року Україна перейшла на тринадцятивідсоткову ставку. З 2011 року діє базоваставка розміром 15% для доходів, які замісяць не перевищують 10 мінімальнихзарплат та 17% - понад 10.

Проте усі зміни виявилисяпровальними: частка податку на доходиу структурі ВВП падала, так само знижувавсяабсолютний обсяги податку у доходахбюджету. Інфантильна поведінка державиз наївними мріями, що зміна його ставкина прогресивну сприятиме легалізаціїдоходів громадян, виявилася порожньоюініціативою. Якщо в багатьох країнахсвіту податок на особисті доходи формуєдо 40% бюджету і відіграє провідну рольв його наповненні, то Україна має вкілька разів менші показники. Цей податоктак і лишився із здирницькою філософією,не виконуючи головної функції перерозподілудоходів між різними прошарками населеннябільше того парламент на половину підняврозмір його ставки для не заможнихгромадян, обійшовши увагою багатіїв.

 У світі податкові ставкина доходи фізичних осіб відіграютьфіскальну функцію. Головне – цеперерозподіл та стимулювання купівельноїспроможності, держава дбає про те скількиресурсів залишається у її громадянина.Частина доходів, яка забирається убагатих, перерозподіляється на користьбідних верств і стимулює загальнийпопит на товари і послуги.

Ще однією новацією єзвільнення від податків громадян знизькими доходами і перенесенняподаткового навантаження на заможнихплатників. 0% у Австралії платить той,хто заробляє менше 6000 доларів на рік, уКанаді 10 000 доларів, лише 10 % платятьамериканці з доходами 9 000 доларів,англійці – 0% з доходами 2500 ф. ст. та 40% з37400 ф. ст., 50% з доходів, які перевищуютьза рік 150 тис. ф. ст. Навіть в Китаїнайбідніші та селяни звільнені відсплати цього податку. Світова статистикасвідчить, що багаті платники податку,на яких поширюється максимальна ставка,формують понад 50% надходжень. А осьчастка незаможних верств з мінімальноюставкою до 10% становить лише 1%. В Українінавпаки.

Варто також наголосити,що цього тижня влада ініціювала розглядзмін до Податкового кодексу в частинітак званого податку на розкіш. Згідноз проектом, сплачувати податок у розмірі2% мінімальної зарплати за 1 кв. м площі(зараз близько 20 гривень) пропонуєтьсяза квартири загальною площею понад 200кв. м, дачні будинки та котеджі загальноюплощею понад 500 кв. м і об'єкти житловоїнерухомості у власності одного платникаподатків понад 600 кв. м. Десяти відсотковимподатком планується обкладати такождорогоцінні вироби, годинники, дорогімобільні телефони, зброя, хутро і предметимистецтва, антикваріату, плюс 40 % митана автомобілі. Чим обернеться подібнановація побачимо. Є припущення, щоподілом платників податку на розкіш наті самі калька ґатунків. Одним будутьдозволені схеми мінімізації, іншим –ні. По великому рахунку, така ініціатива- удар по середньому бізнесу та середньомукласу. На них і припаде основненавантаження. Надзаможні громадяни, таті, хто має приховані джерела доходу,знову уникнуть участі у формуванніукраїнського бюджету, більше того, -продовжать сьорбати з його корита інадалі.

Коли розглядався податковийкодекс, експерти зауважували навідсутності у ньому економічної тасоціальної ідеології. Кодекс не маєідей як зрівноважити участь простихгромадян і великий капітал. Заручникомтакої ситуації залишається малий тасередній бізнес, виробники – ті хточерез специфіку свої діяльності не можене мати відносно прозорої бухгалтерії.Як відомо, саме вони є основнимироботодавцями на ринку, - їх проблемипереносяться на їх працівників, бюджет,соціальну складову економіки. Основнеподаткове удільне навантаження маєнести заможний українець, разом з тимдержава має залишити її середній клас,що дасть роботу і гідну білу зарплатнюукраїнцям та стане адекватним джереломнаповнення бюджету. На цьому шляхуважливо убезпечити державу від подвійнихстандартів, коли платники податківділяться на своїх та чужих, коли громадянампропонується нова вилка вже з податкудо бюджету та меншого корупційного.

Владимир ИВАНОВ