Комітет виборців України проаналізував законодавчі напрацювання народних депутатів монобільшості. За оцінкою КВУ частина депутатів «Слуги Народу» фактично працюють у форматі «парламентських геніїв», інформує UAINFO.org.

Мова йде про депутатів, які реєструють десятки різнопланових законопроектів, які при цьому не мають жодного відношення ані до їх освіти, ні до попередньої професійної діяльності. Народні депутати пропонують законопроекти, які не відповідають їх напрямку роботи у Верховній Раді і не узгоджуються із сферою діяльності парламентських комітетів, членами яких вони є.

Подання народними депутатами законопроектів на довільну тематику призводить до зростання кількості законодавчого спаму у Верховній Раді і суперечить принципам роботи, яким має відповідати парламент. На думку КВУ народним депутатам варто зосередитися на конкретних напрямках роботи, які б відповідали їх перебуванню у тому чи іншому парламентському комітеті, а не реєструвати сумнівні за якістю ініціативи з абсолютно різних суспільно-політичних сфер.

Серед прикладів такої діяльності:

1. Микола Тищенко (у минулому ресторатор) зареєстрував низку законопроектів щодо судової та правоохоронної реформ. Запропонував зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів», зміни в Конституцію України щодо призначення на посаду директора НАБУ, а також низку змін до Земельного кодексу України.

Читайте також: 67 мільйонерів зі "Слуги Народу" орендують житло за бюджетні кошти, – КВУ

2. Сергій Штепа (раніше весільний фотограф) ініціював зміни до Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» (щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби). Також нардеп запропонував зміни щодо посилення захисту лісів та запобігання пожежам, а також виступив із пропозицією про упорядкування акцизного податку.

3. Жан Беленюк (український борець) запропонував зміни до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку. Ініціював зміни до Закону «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4. Євген Брагар, який є членом Комітету з питань свободи слова, зареєстрував зміни до Податкового кодексу України щодо оцінки об'єктів нерухомості, запропонував удосконалити проходження громадянами України військової служби та ініціював зміни до Закону «Про протимінну діяльність в Україні».

5. Юрій Корявченков (актор 95 кварталу) став автором змін до закону «Про столицю України - місто-герой Київ», а також закону про місцевий референдум. Запропонував вдосконалити самоврядування медичних професій в Україні та покращити якість харчових продуктів.

6. Олександр Кабанов (сценарист, ТОВ «Квартал 95») став співавтором проекту закону щодо оптимізації роботи Верховної Ради, врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії та щодо збереження лісів.

7. Максим Ткаченко (керівник, ТОВ «Квартал 95») ініціював законопроекти щодо реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги, зміни до Закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», законопроект щодо оснащення пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України.

8. Олена Хоменко (директор з управління та розвитку цифрових продуктів, ТОВ «Квартал 95») запропонувала зміни щодо визначення системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг, а також зміни до законодавства щодо діяльності Служби безпеки України та розвідувальних органів.

9. Ольга Руденко (менеджер з маркетингу, ТОВ «Квартал 95») зареєструвала зміни до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж, а також щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами.

Читайте також: Зеленский признался, что ему стыдно за Тищенко

10. Роман Грищук (керівник студії «Мамахохотала») подав законопроект щодо державного регулювання космічної діяльності, зареєстрував зміни в Закон «Про автомобільний транспорт» (щодо заборони акустичного насильства), зміни в закон «Про житлово-комунальні послуги» (щодо запобіганню виникнення і поширення COVID-19), а також законопроект щодо утворення військово-цивільних адміністрацій.

«Хвороба парламентських геніїв особливо поширена серед народних депутатів, які працюють у Верховній Раді вперше. Досить часто молоді політики несерйозно відносяться до законодавчої роботи, ставлячи свій підпис під незрозумілими для них ініціативами. Народні депутати мають працювати, орієнтуючись на профільний комітет, до якого входять, а не реєструвати десятки сумнівних за якістю документів на довільну тематику. В результаті виглядає парадоксально, коли депутат із Комітету освіти реєструє законопроекти щодо воєнної сфери, а член Комітету свободи слова пропонує механізми зниження тарифів. Однак, крім непрофесійності, ця історія може свідчити й про певні лобістські інтереси, які можуть стояти за реєстрацією тих чи інших ініціатив», – прокоментував голова КВУ Олексій Кошель.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube