В’ячеслав Молотов і Йоахім фон Ріббентроп обмінюються рукостисканням (Фото: Центральний держархів кінофотодокументів СРСР)

82 роки тому, 23 серпня 1939 року, Радянський Союз і нацистська Німеччина уклали договір про ненапад — сумнозвісний пакт Молотова-Ріббентропа, підписаний у Москві головними дипломатами обох країн.

Сторони зобов’язалися утримуватися від нападу один на одного і не підтримувати треті країни у війні проти Німеччини або СРСР. Однак ця угода, хоча і стала несподіванкою для західних держав і союзної нацистам Японії, була лише частиною пакту, інформує UAINFO.org з посиланням на НВ.

З подачі Йосипа Сталіна і за згодою Адольфа Гітлера голови двох зовнішньополітичних відомств — В’ячеслав Молотов і Йоахім фон Ріббентроп — підписали також секретний протокол до документа. Він передбачав поділ сфер впливу СРСР і нацистської Німеччини у Східній Європі в разі «територіально-політичної перебудови».

Берлін претендував на Литву і західну частину Польщі, тоді як Москва зазіхала на Латвію, Естонію, Фінляндію, східну частину Польщі та Бессарабію, що входила до складу Румунії. Цей таємний переділ європейської карти СРСР заперечував аж до перебудови кінця 80-х.

Сама ж «перебудова» послідувала миттєво 1 вересня 1939 року, на наступний день після ратифікації пакту Верховною Радою Української РСР, Німеччина вторглася до Польщі і розв’язала Другу світову війну. А 17 вересня на польську територію ступила і Червона Армія — під приводом «захисту життів і майна» українського і білоруського населення Польщі.

Ланцюг історичних подій, яким дало хід підписання пакту, нескінченний. Крім безпосереднього початку бойових дій в Європі, серед таких наслідків — крах ідеї колективної безпеки за участю Москви, встановлення зони радянського впливу в Східній Європі і країнах Балтії на десятиліття, а також Катинська трагедія — розстріл в СРСР кількох десятків тисяч полонених офіцерів польської армії.

Читайте також: Пакт Молотова-Ріббентропа. Обурений Путін вирішив знову атакувати Польщу. ФОТО

«Тільки тоталітарний деспотизм в обох країнах міг зважитися на такий одіозний протиприродний акт […], — відгукувався про пакт Молотова-Ріббентропа британський прем'єр Вінстон Черчилль. — Той факт, що така угода виявилася можливою, знаменує всю глибину провалу англійської та французької політики і дипломатії за кілька років», — характеризував він політику «умиротворення агресора» щодо Гітлера, що передувала підписанню пакту.

НВ наводить сім неочевидних, але важливих фактів про підписання документа і його творців.

1. Гітлер поспішав з підписанням пакту

Керівництво нацистської Німеччини взяло курс на формальне поліпшення відносин з СРСР з осені 1938 року. Тоді після анексії Судетської області Чехословаччини за підсумками Мюнхенської угоди новою метою територіальних претензій Гітлера стала Польща. Як вважають багато західних істориків, нацистський диктатор розраховував зробити цей локальний конфлікт відправною точкою протистояння з Великою Британією і країнами Заходу, однак намагався уникнути війни на два фронти і тому прагнув виключити СРСР з участі в конфлікті на цьому етапі.

Гітлер в 1936 році / Фото: Heinrich Hoffmann / Das Bundesarchiv

«Все, що я роблю, спрямоване проти Росії; якщо Захід занадто дурний і сліпий, щоб зрозуміти це, я буду змушений домовитися з росіянами, розбити Захід, і потім, після його розгрому, зібрати свої сили і рушити на Радянський Союз» — заявляв Гітлер 11 серпня 1939 року швейцарському дипломату Карлу Буркхардту, який на той момент був верховним комісаром Ліги Націй з питання оспорюваного Німеччиною Данцига (польського Гданська). Цю цитату наводить у своїй книзі відомий німецький військовий історик Рольф-Дітер Мюллер (Enemy in the East: Hitler’s Secret Plans to Invade the Soviet Union).

Активні переговори про укладення можливої угоди велися між Кремлем і нацистами протягом всього 1939 року. До середини серпня Німеччина стала наполягати на якнайшвидшому результаті: німецьке вторгнення в Польщу було заплановано на найближчі тижні і до цього часу Гітлер сподівався заручитися нейтралітетом СРСР.

15 серпня Берлін запропонував відправити в Москву міністра закордонних справ Йоахіма фон Ріббентропа і підписати декларацію про ненапад. СРСР у відповідь озвучив ідею спочатку укласти економічну угоду, а потім — більш широкий пакт з додатковим протоколом. 19 серпня економічний договір було підписано, а Ріббентропа Кремль запропонував прийняти 26−27 серпня.

Читайте також: Недобрые Советы: 3 июля 1940 года советские войска завершили оккупацию Бессарабии и Северной Буковины

Гітлер відправив Сталіну персональну телеграму, де наполягав на візиті Ріббентропа не пізніше 23 серпня. Нацистський лідер також підкреслив, що міністр має «всеосяжні й необмежені повноваження, щоб скласти і підписати як пакт про ненапад, так і протокол».

У середу, 23 серпня 1939 року, Йоахім фон Ріббентроп прилетів до Москви.

2. Ріббентропа зустріли обстрілом і прапором з Мосфільму

Американський дипломат Чарльз Болен був послом США в Радянському Союзі в 50-х роках і працював у дипмісії США в Москві до, після і під час Другої світової війни.

Пізніше з його слів стали відомі два цікавих факти, що демонструють раптовість зовнішньополітичного розвороту за підсумками пакту Молотова-Ріббентропа навіть для самого СРСР.

Болен запевняв, що для зустрічі німецької делегації на чолі з Йоахімом фон Ріббентропом протоколісти насилу знайшли нацистський прапор зі свастикою. В результаті його надав Мосфільм, де прапор використовували на зйомках антифашистських картин, адже всі останні роки до підписання пакту радянська пропаганда таврувала нацистську Німеччину.

Сам Ріббентроп був одним з головних об'єктів радянських карикатуристів того часу, а 23 серпня 1939 року по дорозі в Москву його літак обстріляли зенітники СРСР в районі російського міста Великі Луки. За словами Болена, їх не попередили про спецрейс міністра закордонних справ Німеччини.

3. Насправді документ підписали 24 серпня

23 серпня переговори Ріббентропа в Кремлі відбулися в два етапи. Після того, як близько полудня нацистський міністр прилетів у Москву, він протягом трьох годин обговорював деталі майбутнього пакту з радянським диктатором Йосипом Сталіним і наркомом закордонних справ СРСР В’ячеславом Молотовим.

Саме тоді Сталін заявив, що договір повинен включати додаткові угоди, «про які ми нічого ніде публікувати не будемо», розповів згодом перекладач вождя Володимир Павлов.

Сталін і Ріббентроп / Фото: Wikimedia / Deutsches Bundesarchiv

Потім була зроблена перерва і близько 20:00 за московським часом Ріббентроп відправив Гітлеру термінову телеграму. У ній він зазначив, що переговори про укладення пакту проходять «безумовно в нашому дусі», проте СРСР вимагає включити в сферу своїх інтересів латвійські порти Лібава (Лієпая) і Віндава (Вентспілс). Ріббентроп запросив у фюрера згоди на таку поступку з боку нацистської Німеччини.

«Підписання секретного протоколу про взаємне розмежування сфер впливу в усій східній зоні, на яке я дав свою принципову згоду, обговорюється», — зазначив у цій же телеграмі німецький міністр закордонних справ.

Читайте також: 80 років тому СРСР окупував країни Балтії. Чи "захистить" Держдума Росії пакт Молотова-Ріббентропа?

Через три години він отримав лаконічну відповідь Гітлера: «Так, згоден».

Ближче до півночі переговори поновилися і близько 2:00 24 серпня 1939 Молотов і Ріббентроп у присутності Сталіна підписали в Кремлі горезвісний Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом, а також секретний протокол до нього. Документи були датовані попереднім днем, 23 серпня.

4. На банкеті на честь підписання пакту Сталін підняв тост за Гітлера

За свідченнями присутніх на переговорах перекладачів і протоколістів, зустріч Сталіна і Молотова з Ріббентропом і банкет, що відбувся після неї, проходили в дружній манері. Про це ж згадує відомий американський історик Вільям Ширер у своїй книзі Злет і падіння Третього рейху.

Перші особи двох диктаторських режимів обговорювали спільність своїх країн — зокрема, протистояння «капіталістичним демократіям» Заходу.

Застілля на честь візиту Ріббентропа, що увінчало підписання пакту, тривало до раннього ранку 24 серпня, розповідав згодом перекладач Сталіна і Молотова Валентин Бережков. Він же цитував один з багатьох тостів, що прозвучали на банкеті, який Сталін запропонував підняти за Гітлера: «Я знаю, як німецький народ любить свого фюрера. Тому я хочу випити за його здоров’я».

«Коли принесли карту зі щойно узгодженим новим кордоном між німецькими володіннями і Радянським Союзом, Сталін розклав її на столі, взяв один зі своїх великих синіх олівців і, давши волю емоціям, розписався на ній величезними буквами із завитком, які перекрили новопридбані території — Західну Білорусь і Західну Україну. Свій підпис червоним сталінським олівцем поставив і Ріббентроп», — розповідав Бережков у своїх мемуарах Як я став перекладачем Сталіна. Після розвалу СРСР він емігрував до США і викладав у Монтерейському інституті міжнародних досліджень у Каліфорнії.

5. Ріббентропа стратили, Молотов прожив до 96 років

Доля двох осіб, які залишили свої підписи під радянсько-нацистським пактом про ненапад, а імена — в підручниках історії, згодом виявилася дуже різною.

Міністр закордонних справ нацистської Німеччини Йоахім фон Ріббентроп був повішений 16 жовтня 1946 року за вироком Нюрнберзького трибуналу. Його засудили за злочини проти миру, участь в умисному плануванні військової агресії, військові злочини і злочини проти людяності. На момент смерті Ріббентропу було 53 роки. Його тіло кремували, прах розвіяли.

Ріббентроп у своїй камері під час Нюрнберзького трибуналу / Фото: United States Army Signal Corps photographer / Harvard Law School Library

В’ячеслав Молотов ще довгі роки очолював радянську дипломатію, залишаючись міністром закордонних справ СРСР. Пізніше керував радянським представництвом при штаб-квартирі агентства ООН з атомної енергії (МАГАТЕ), поки на початку 1960-х під час хрущовської «відлиги» не був відкликаний, виключений з партії і відправлений на пенсію. Він помер лише в 1986 році у віці 96 років і похований в Москві на Новодівичому кладовищі.

6. СРСР заперечував існування таємного протоколу до пакту ще 50 років

Таємний протокол до документа, який визначив події наступних років, для всього світу залишався предметом припущень і чуток аж до Нюрнберзького трибуналу над нацистськими злочинцями (1945−1946 роки). Саме на цьому процесі Ріббентроп і найближчий соратник Гітлера Рудольф Гесс вперше підтвердили укладення домовленостей з СРСР про секретний переділ зон впливу в Східній Європі.

І хоча німецький оригінал пакту був знищений під час бомбардувань Берліна в кінці Другої світової війни, його копія на мікрофільмі збереглася в архіві документів МЗС Німеччини. Саме цю копію світ побачив у 1948 році, коли вона була опублікована в збірнику Держдепартаменту США нацистсько-радянські відносини в 1939—1941 роках.

Незважаючи на це, радянська пропаганда продовжувала заперечувати підписання будь-якої таємної угоди з нацистською Німеччиною аж до перебудови.

Тільки в 1989 році II З'їзд народних депутатів СРСР засудив факт підписання додаткового протоколу до пакту Молотова-Ріббентропа та інших секретних домовленостей з Німеччиною. Секретні протоколи були визнані «юридично неспроможними і недійсними з моменту їх підписання».

Жителі радянських республік змогли прочитати ці протоколи вже після розвалу Союзу і через більш ніж півстоліття після їх підписання. Наукова публікація відбулася в журналі Нова і новітня історія в 1993 році, кількома місяцями раніше документ оприлюднили в газетах і показали на прес-конференції.

7. 23 серпня в Європі відзначають як день пам’яті жертв сталінізму і нацизму

У 2009 році, в 70-ту річницю підписання пакту, Європейський парламент прийняв резолюцію, яка встановила 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму.

Його мета — збереження пам’яті жертв масових депортацій і знищень людей тоталітарними режимами, а також просування демократичних цінностей для зміцнення миру і стабільності в Європі.

У 2010 році тодішній президент Європейського парламенту Єжи Бузек назвав договір Молотова-Ріббентропа «змовою двох найгірших форм тоталітаризму в історії людства».

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube