Києво-Печерська лавра, яку орендує Українська православна церква Московського патріархату (Фото: Українська Православна Церква/Facebook)

Російська церква в Україні вдається до поширення неправдивої або викривленої інформації, щоб ствердити свою велич, вважає докторка філософських наук, професорка Ірина Богачевська.

Релігієзнавиця та ведучий Радіо НВ Дмитро Тузов у програмі Маніпулятори аналізували, навіщо перехід від Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України називають рейдерством, звідки з’явилася маніпуляція про російську церкву-матір та чому підконтрольні країні-агресору священники не підтримували вакцинацію проти коронавірусу, інформує UAINFO.org з посиланням на НВ.

Перехід храмів до Православної церкви України — не рейдерство

Захопленням храмів називає російська пропаганда перехід деяких парафій від Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України. Народний депутат від Опоблоку Вадим Новинський, заявляв, що особливо часто захоплюють храми в західних областях.

«Продовжується практика рейдерських захоплень храмів канонічної нашої церкви. Особливо в єпархіях, розташованих у Західній Україні. За підробленими документами відбувається масова перереєстрація статутів. Їхні парафії перепідпорядковуються на користь Православної церкви України, створеної [п'ятим] президентом [Петром] Порошенком». 

У лютому 2021 року відбувся так званий з'їзд представників парафій захоплених храмів, на якому митрополит Бориспільський Антоній зацитував слова голови МПЦ МП Онуфрія:

«Захоплення наших храмів, незаконна перереєстрація парафій у юрисдикцію інших релігійних організацій, фізичне насильство по відношенню до наших віруючих, залякування та шантаж їх родин».

Читайте також: Митрополит Епіфаній: Ми не прагнемо бути державною церквою, як РПЦ

Згідно з законодавством України, єдиним власником і розпорядником рухомого та нерухомого майна релігійної громади є сама громада. Храми ж не належать церквам, адже не мають статусу юридичної особи. Для переходу церкви до ПЦУ потрібне рішення двох третин членів загальних зборів релігійної громади. Водночас навіть зміна юрисдикції не змінює майнових прав. Простіше кажучи, приналежність церкви визначають парафіяни, а не священник.

Хоча певні конфлікти під час переходу до ПЦУ були, але про рейдерство не йшлося, заявляє митрополит Луцький і Волинський Михаїл:

«Роль велику відігравали священнослужителі. Якщо вони переходили з парафією, то сварки практично не було. Якщо священнослужитель з тих чи інших мотивацій не хотів об'єднуватись у незалежну церкву, звичайно, він мав своїх прихильників. Це між його прихильниками і всією іншою громадою були непорозуміння». 

Релігієзнавиця підтвердила, що конфлікти під час переходу до ПЦУ траплялися, але здебільшого тоді, коли священик не дослухався до своїх вірян. Втім, інколи і позиція громади не була єдиною.

«Бувають такі ситуації, коли громада ділиться навпіл: хтось за перехід, хтось ні. А потрібні дві третини. Ось тоді теж мають місце конфліктні моменти. Все залежить від багатьох інших факторів — до якої церкви належить адміністрація цього регіону, яка ситуація навколо. Але наголошую: конфліктних ситуацій насправді відсотків 20 реальних із тих 100, які озвучують і намагаються показати як конфліктні», — вважає Богачевська.

Читайте також: Об’єднанню українських православних не заважає жодна об’єктивна обставина – лише штучні перепони

Риторика нардепа Новинського і поняття «рейдерство», яким він оперує, — маніпулятивні, продовжила експертка. Водночас, якщо священники вчинятимуть мудро, то конфліктів не виникатиме.

«Думаю, що він знайомий не з чуток із цим поняттям, саме тому чомусь і вживає його у духовних питаннях. Яке може бути рейдерство, коли більшість громади вирішує змінити юрисдикцію? Про рейдерство взагалі не може йтися у цьому контексті. <...> Якщо священик виявить мудрість, йому вдається уникнути конфліктних ситуацій. Але якщо виходить, скажімо умовно, „силовий“ сценарій, безумовно, гарячі голови є з двох сторін», — розповіла Богачевська.

Врегульовувати такі конфлікти релігієзнавиця радить мирно і толерантно — домовлятися, проводити служби почергово, будувати інші церкви, шукати інші приміщення. Водночас громаді варто зрозуміти, що це питання геополітики, а не віри, переконана Богачевська:

«Ми повинні з вами чітко розуміти: це не питання віри, це питання політики, це питання ставлення до того конфлікту, який ми маємо на Сході з Російською Федерацією. Це питання, які вже виводять безпосередньо на геополітику. І тут, на жаль, віруючі на місцях іноді не розуміють. <...> Коли матері відправляють своїх дітей на фронт, вони навряд чи підуть до церкви, яка, з іншого боку, благословляє вбивство їхніх дітей. Безумовно це питання політичне, я навіть сказала б геополітичне».

РПЦ — не церква-мати українського православ’я

Російська церква називає Православну церкву України розкольниками і постійно наголошує на тому, що РПЦ буцімто є матір'ю для української церкви. Про це заявляє Московський патріарх Кірілл:

«Збережи Бог, щоб та частина православних України, яка відокремилася від матері-церкви та увійшла до розколу, не дай Бог, щоб затьмарилася їхня догматична богословська свідомість. Ось тоді надії будуть втрачені».

Хрещення до Києва прийшло зі Вселенського патріархату і до 2018 року Україна залишалася митрополією Вселенського патріархату. Московський патріархат, зловживаючи грамотою 1686 року щодо дозволу на хіротонії над київськими митрополитами, фактично анексував київську митрополію. Однак це не означає, що РПЦ може зватися матір'ю для українського православ’я.

Релігієзнавиця теж не заперечує, що в історичних питаннях становлення православ’я російська церква використовує маніпулятивні технології.

«Це набір маніпуляційних стереотипів, які настільки вкоренилися у свідомості величезних мас народу, що коли ти починаєш намагатися апелювати до якихось історичних фактів, а не до інтерпретацій, найчастіше люди не вірять. <...> Київський князь Володимир хрестився (офіційна версія російської православної церкви) у Херсонесі, у місті Корсунь, як його тоді називали. <...> Він отримав хрещення з рук візантійського патріарха. Цей факт не заперечує ніхто, зокрема й РПЦ. То як же вийшло, що Москва, яку побудував київський князь Юрій Долгорукий (теж факт, який ніхто не заперечує) раптом стала церквою-матір'ю щодо Києва?», — розповіла експертка.

Питання церкви-матері - болюче для Росії, адже історія їхньої віри не здаватиметься такою давньою, зазначає Богачевська:

«Російська православна церква тримається за термін церква-мати. Бо якщо не визнати себе церквою-матір'ю, то виходить, що московське православ’я автоматично на кілька століть стає молодшим, ніж вони вважають себе насправді. <...> Якщо відновити історичну справедливість, виходить, що це українська історія. А московська історія починається з дати заснування міста Москви. Виходить, що Русь (у тому терміні, у якому розуміють москвичі) хрестили не 988 року, а на кілька століть пізніше. Саме тому така боротьба навколо цієї історії, такі маніпуляції, такі навороти спотворень історичних фактів, підтасовування, забування».

Церква не проти вакцинації від коронавірусу

Очільник УПЦ Московського патріархату митрополит Онуфрій після початку пандемії COVID-19 заявляв, що вакцинація не допоможе уникнути смерті:

«Щоб людина собі не зробила, яку б вакцину не ввела — одну чи десять, чи ні одної, — однак людина помре. А якщо ми зробимо собі щеплення вічності, введемо вакцину вічності, тобто візьмемо покаяння у свій труд, тоді ми будемо жити вічно на небі». 

Інші служителі УПЦ МП також відзначалися сумнівними заявами щодо вакцинації. Наприклад, у жовтні 2020 року один із священників УПЦ МП агітував під Верховною Радою проти щеплень, ID-паспортів та за спрощений перетин кордону з Росією. Тоді прозвучав такий діалог:

— У склад вакцини, крім хімічних елементів, ще входять біологічні елементи з абортованих дітей, — сказав священник.

— Але це неправда! — заперечив співрозмовник.

— Це ви так думаєте, — відповів представник духовенства.

Натомість у Православній церкві України наголошують, вакцинація — справа до церкви недотична, хоча ПЦУ щеплення підтримує:

«Ми повинні добре розуміти, що вакцинація не має жодного відношення до віровчення церкви. Для того, щоб зараз боротися з цією небезпечною хворобою, ми бачимо, що світ винайшов вакцину. Дай Бог, щоб в майбутньому ця вакцина призупинила подальше розповсюдження цієї небезпечної хвороби. І ми, як церква, будемо пояснювати, будемо роз’яснювати, будемо показувати навіть, якщо потрібно, і приклад».

Різні церкви по-різному ставляться до боротьби з пандемією, розповіла Богачевська. Думки щодо вакцинації різняться і в РПЦ та УПЦ Московського патріархату.

«Російська православна церква повністю підтримала вакцинацію. <...> А для України — [інша рекомендація]: „Будь ласка, панове українці, не прищеплюйтесь, помирайте, ви маєте право померти і прийти до Бога прямо зараз, а не жити довгі роки щасливо, розвивати свою економіку, культуру, вирощувати своїх дітей, зрештою, радіти онукам“. Цей подвійний стандарт найкраще демонструє, наприклад, Почаївська Лавра. Вони дуже активно виступають проти вакцинації, аж до конспірологічних теорій — цих чіпів, вишок 5G, інших жахів», — зазначила релігієзнавиця. 

Наразі УПЦ МП змінила риторику, зазначила експертка: представники російської церкви стали говорити більш зважено щодо вакцинації. Однак найактивнішими пропагандистами щеплень вони не стали.

«Найбільш приємно, розумно виглядають греко-католики. Вони були першими, хто відкрив пункти вакцинації у своїх храмах. Вони дуже відповідально підходять до цього питання. <...> А на другому місці ПЦУ. Ми чули позицію голови ПЦУ — досить виважено та мудро. На третьому місці, як це не дивно, зараз Московський патріархат, бо вони побачили, що процес не зупинити і риторика змінилася», — розповіла Богачевська.

Водночас церква продовжує бути одним із тих соціальних інститутів, якому довіряють найбільше, а тому її позиція впливає на поведінку вірян, вважає експертка.

«Церква — soft power, м’яка влада. Якщо ми звернемося до соціології по Україні, за 30 років незалежності церква дуже довгий час лідирувала серед тих соціальних інститутів, яким найбільше довіряє суспільство. Наразі волонтери та армія випередили, але третя позиція стабільна», — зазначила релігієзнавиця.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube