Тренд на нові обличчя в політиці – традиційне українське ноу-хау. На фоні кризи довіри до "старих партій" з 2010 року цю нішу намагалися зайняти "Демократичний альянс" і "Сила людей". Це тривало приблизно до 2018-го, після чого ці партії припинили активну роботу. Я запитав їхніх лідерів, чому вони, по суті, пішли з політики. Отримав наступне пояснення, пише політолог Віктор Таран, для Gazeta.ua, інформує UAINFO.org.

Вони будували партії багато років за правильними лекалами – програма, структура, цінності, членство, сплата внесків, ідеологічні вишколи. Йшли поступово від перемоги на місцевих виборах до перемоги на загальнонаціональних. Нагадаю, свого часу "ДемАльянс" зайшов у Київраду і низку місцевих рад. Так само "Сила людей" після виборів 2015-го мала своїх мерів і фракції в багатьої міськрадах.

Але це все розбилося в один момент, коли люди перестали підтримувати системних політиків, і почали підтримувати активістів із телевізора чи інстаграму. Їх не цікавив рівень компетенції кандидата. Досить було того, що всі його знають як добру, гарну, ціннісну особистість. Співака, активіста, волонтера тощо.

Читайте також: Якщо Притулу і Кличка поставити на дебати, то буде 10:0, – політолог 

Цей феномен гарно описаний у книзі "Культ некомпетентності". Автор пише, що люди наділяють цих медійних лідерів тими компетенціями чи цінностями, які близькі їм самим. Вірять, що прийде лицар на білому коні і здолає злодія, врятує принцесу і все буде добре. Ніхто не думає, що буде далі.

Нагадаю, усі казки закінчуються однаково: принцеса і принц одружуються. А далі починається реальне життя про яке ніхто не говорить.

От і активісти "Демократичного альянсу" і "Сили людей" сказали, що скільки б не працювали, скільки б сил не вкладали, але будь-яка партія "одноденка", яку очолить людина з телебачення, набере значно більше голосів.

А те, що політтехнологи навчилися робити медійно з акторів, волотерів і активістів кандидатів у політики, давно не секрет. У книзі "Світло, що обмануло надії" йдеться про те, що починаючи з нульових, технологи навчилися робити імітаційних кандидатів, які приходять до влади через телебачення.

Тож не дивно, що партії телевізора та інстаграму – є трендом і на Заході, і в Україні. В кожному суспільстві є від 5 до 10 відсотків, які готові за них голосувати. І партія Сергія Притули "24 серпня" – саме такий тип. Тому у своїй діяльності вона гратиме на електоральному полі несистемних партій – колишнього "Голосу", "Самопомочі", "Громадянської позиції", "ДемАльянсу", "Сили людей" і "Слуги народу".

У всіх цих партій є схожі риси. Наприклад, риторика. Вони оголошують, що об'єднуються навколо світлого майбутнього країни, яке настане після перемоги над корупцією.

Після фіаско результатів 2019 року (розкол партії "Голос" і дискридитація "Слуги народу"), виборці чекають на нового героя.

У цій ситуації партія Притули забиратиме несистемних виборців, які голосували за "слуг" і "Голос". І тут важливо Притулі не зробити помилки "Голосу". У 2019 році вони вели кампанію лише на західній Україні і атакували лише Порошенка. Тоді це для них завершилось плачевно. Отримали лише трохи більше 5%.

Зараз основний виборець Притули – центральна і південно-східна Україна. Саме там йому треба боротися за молодих виборців, які розчарувалися у Зеленському. І саме їх він має підхопити. Інакше вони перейдуть до партії Разумкова чи ОПЗЖ.

Читайте також: "Вас кидають під каток": Шабунін пояснив, як проти Зеленського працюють ті, кого він усіляко захищає 

І навпаки, якщо сфокусуються на боротьбі з Порошенком, Кличком, Гройсманом і Тимошенко – шансів менше. Бо забрати у них виборців важче. Вони не дуже вірять новим обличчям і новим красивим лозунгам. Йому немає сенсу конкурувати з тими, хто апріорі ставиться до нього скептично і недовірливо.

Тому Притула небезпечний насамперед для Зеленського.

Зараз важко сказати, які шанси у партії Притули пройти до парламенту. Треба дивитися на три речі: хто буде в його команді, наскільки буде прозоре фінансування партії, чи буде він мати медійну підтримку.

З третім, здається, все зрозуміло. Притула постійно перебуває на каналах Пінчука і ресурсах медіа-холдингу бізнесмена Томаша Фіали – "Новое время" та "Українська правда".

До речі, одразу після оголошення про партію Притули на УП вийшла велика дискредитаційна стаття про партію "Голос". Співпадіння?

Ну і останнє, активність Притули, партії УДАР та інших політичних гравців може означати тільки одне – сценарій дострокових виборів на Банковій активно розглядають. На фоні падіння рейтингів Зеленського ці процеси можуть пришвидшитись.

А отже, сценарій із достроковими виборами наближаєтся.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube