Тема обміну була заявлена Зеленським одразу після затримання Віктора Медведчука. Думаю, це був сигнал росіянам. Але не йтиметься про банальний обмін — на якусь кількість українських полонених, або те, що пропонує дружина Медведчука — Оксана Марченко — на двох британців, які опинилися в російському полоні.

Про це у блозі для НВ пише політолог, директор Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, інформує UAINFO.org.

Власне, сьогодні сам Медведчук озвучив — «обмін мене українською стороною на захисників Маріуполя та мешканців, які перебувають там на сьогодні і не мають можливості безпечного виходу через гуманітарні коридори». Це єдиний варіант, який може бути прийнятним для України — врятувати наших військових, які є в оточенні в Маріуполі. Чи погодиться на це Росія? Питання відкрите.

Думаю, те, що озвучив Медведчук, було узгоджено з нашою стороною. Чи погодиться на це Путін? Я так розумію, одна з параноїдальних ідей Путіна, пов’язаних із «денацифікацією», це знищення бійців Азову, які зараз у Маріуполі. Тому Путін може на такий сценарій не погодитися.

Читайте також: В Україні затримали кілька соратників Медведчука, – Арестович 

Ще одна проблема — вже українська — дискусія навколо подальшої долі Медведчука. Тут є дві протилежні позиції — використати Медведчука як певний козир у перемовинах із Росією, зокрема, у питаннях обміну, на наших бійців у Маріуполі. Інша позиція, дуже популярна, особливо в соцмережах, — Медведчука треба покарати. Не можна його обмінювати. Треба покарати. Показово. Як лідера проросійських сил в Україні, як головного зрадника, який значною мірою сприяв тому, що Росія почала війну проти України. Інша річ, що для цього потрібен час — для завершення слідчих дій, і для судового процесу (можливо, в умовах війни це буде скоріше).

Політичного майбутнього у Медведчука в Україні я не бачу. Ця війна руйнує перспективу будь-яких проросійських сил в Україні. Тим більше — Медведчука. Ненависть українців до Росії, в першу чергу, персоналізована на Путіні. А серед українських політиків найбільше асоціюється з Путіним саме Віктор Медведчук.

Що з Медведчуком буде в Росії, якщо обміняють? Це нас мало хвилює. Якісь там активи-ресурси є. Якщо Путін остаточно не втратить довіри до нього, то, поки Путін живий, Медведчук може дожити свій вік у Росії. Але, хто знає. Претензії, підозри до Медведчука виникли і в Росії. Як виникли до багатьох людей, які займалися українським питанням. І, як з’ясувалося, — або розікрали кошти, що виділялися на підривну роботу в Україні, або, скажемо так, є питання до них, наскільки вони ефективно «працювали». І серед людей, які відповідали за український напрям у Росії, був Медведчук.

Можливо, у Росії в нього можуть виникнути певні проблеми. Інша річ, що зараз Росія не може нехтувати темою Медведчука. Бо, якщо вони покинуть Медведчука, то це буде сигнал для багатьох інших явних і таємних прихильників Росії в Україні, — ну, якщо Росія відмовляється від такої людини, близької до Путіна, як Медведчук, що тоді думати про інших?! Тоді всі інші проросійські активісти меншого масштабу теж можуть бути покинуті після завершення війни. Так, що тут є така дилема для росіян. Чи потрібно міняти Медведчука і брати участь у цьому обміні, і взагалі, потрібен їм Медведчук, чи не потрібний.

Читайте також: "Настоящий герой Украины": Марченко заявила, что Медведчук лично вывел по минному полю тысячи людей

Можуть звучати такі закиди з боку певної частини українців — пропонуючи Медведчука в обмін на захисників Маріуполя, чи не здаємо ми, таким чином, це місто ворогу?

Так от, щодо «здаємо Маріуполь». Я б так питання не ставив. Ніхто Маріуполь не здає. Те, що відбувалося й відбувається в Маріуполі, — я сьогодні чув таке порівняння — мовляв, це Іловайськ. Ні, це не Іловайськ. На превеликий жаль, Іловайськ, це був прорахунок нашого Генштабу в 2014 році, авантюристичних дій деяких керівників добровольчих батальйонів на той момент. Потрапили у російську пастку, потім цинічно розстріляли тих, хто виходив із цього оточення. Там була військова поразка. А те, що ми бачимо у Маріуполі — це подвиг. Можна порівнювати з Другою світовою війною — Сталінград, Брестська фортеця.

Півтора місяця спротиву, що загальмував російський наступ на Донбасі, і гальмує зараз, тому це — величезний подвиг українських військових. Але цей подвиг може стати трагедією. У нас багато прихильників війни до переможного кінця. Але у такому випадку треба мати, чим воювати. Давайте ми замислимося над таким сценарієм — не здавати Маріуполь, але тоді, враховуючи, що майже не залишилося боєприпасів. Бійці в оточенні півтора місяці, чи є у них харчі? Ми про це знаємо, чи ні? Тому казати, мовляв, — не можна міняти, вони мають битися за Маріуполь. Тоді це вже — сакральна жертва. Відразу скажу, я не впевнений, що Путін погодиться на цей обмін, особливо по азовцях, але я вважаю, що з моральної точки зору, наші бійці своє завдання виконали. Зараз більша частина Маріуполя вже захоплена росіянами. Наші бійці там ведуть просто відчайдушну боротьбу з останніх сил і можливостей. Можливо найближчі дні у них вже не буде чим воювати. І тоді — полон і знищення. І що — вимагати, ні, не можна домовлятися про виведення їх із Маріуполя, це буде здача Маріуполя, на мій погляд, просто аморально ставити так питання.

Маріуполь в оточенні півтора місяці, і, коли немає чим воювати, а є можливість врятувати наших бійців, це — не здача. Це порятунок, я сказав би, еліти військової, яка героїчно боролася на Донбасі. Спало на думку порівняння, хоча, масштаб події зовсім інший, і рівень героїзму не співставний — ось у Великобританії досі вважають величезною перемогою порятунок своїх військових з-під Дюнкерку в 1940 році. Бо врятували. З військової точки зору, вони здали Дюнкерк. Але врятували частину своєї армії, яка б могла воювати. Ніякого героїзму там не було. Героїзм був з боку тих, хто врятовував. Багато було людей на своїх цивільних яхтах, човнах, які рятували британських військових, і французьких теж. І це допомогло Британії. А зараз, я думаю, що ми багато чим зобов’язані, вдячні, героїчним захисникам Маріуполя, і це не буде означати здачу Маріуполя. Це буде означати порятунок тих людей, які на це заслуговують.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube