Остап Дроздов: МарІуполя ніколи не буде під окупацією – буде марИуполь
А я вже втомився про це говорити… Російська окупація – це окупація російською мовою. Російська окупація – це ідеологічне знищення буков І, Ї, Є, Ґ. Російська окупація – це одномовна російськомовність методом заміни мови на язик без права співіснування, лише замість.
МарІуполя ніколи не буде під окупацією – буде марИуполь.
Про це на власній сторінці у Facebook пише журналіст Остап Дроздов, інформує UAINFO.org.
Ідеологія існування орко-організмів полягає в слові ЗАМІСТЬ. Не "разом із", "поруч із", "поряд із" - а ЗАМІСТЬ. У рос.геномі отсутствує здатність до співіснування з іншою ідентичністю – тому рецептів мирного співіснування з окупантом не існує. Виживають лише підкорені. Домовлятися з орком без сенсу – він тебе замінить собою. Така його варварська замісна природа.
Половина евакуйованих маріупольців свідомо обирають днр і росію своїм місцем життя. Інша половина заплакано розповідають про пережите жахіття тією самою мовою, яку ординці встановлюють на дорожних знаках. Половина з половини в підземеллях і погребах слухали руску попсу, яка їм «помогала вижить» (цитата однієї евакуйованої тітоньки).
Читайте також: Забужко: Поки РФ іще не підписала акт капітуляції, "хорошиє рузкіє" нам абсолютно ні до чого
Я не маю вже співчуття. Моє співчуття закінчилося.
Мені часто кажуть, що треба конкурувати з російською мовою. Що це наче змагання в дусі ринкової економіки. Що це вільне суперництво.
Та ні. Я з радістю готовий конкурувати – але при одній умові. Спочатку ми 300 років позабороняємо рус.язик, порозстрілюємо рус.поетів, пересадимо в тюрми рус.письменників, видалимо рус.язик із освіти й діловодства, ліквідуємо рус.кникодрукування, заберемо рус.язик із церковних літургій, знищимо рус.театр, позвільняємо всіх русмовних учителів і піддамо нещадним репресіям усе руске.
Читайте також: "Чому триколор, а не трехцвет?". Стас Домбровський пояснив, чому російська мова походить від української
Все те, що я перерахував, - це список дій російської імперії щодо нашої мови за останні століття. Тому розмови про «конкуренцію» - блюзнірські. Так, ми охоче поконкуруємо – через 300 років. Після того, як із язиком зробимо все те, що він робив із мовою.
Є лише дві причини цього не розуміти чи заперечувати: лінгвошовіністичні принципи - або відверта колаборація з ордою. Або два в одному.
Невдоволення колонізованих, які чуже-насаджене сприймають як щось рідне, приймаються в сусідній державі (не маю нічо проти). Ця війна є війною за букви І, Ї, Є, Ґ.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки