Микола Куліченко / скріншот з відео

Житель Чернігівщини Микола Куліченко буквально повстав з могили. Під час окупації регіону росіяни запідозрили чоловіка з двома братами в партизанстві. Їх катували і розстріляли, проте Миколі дивом вдалося вижити.

Свою історію житель Чернігівської області детально розповів журналістам ТСН, інформує UAINFO.org.

Історія "воскресіння" 33-річного чоловіка почалася в селі Довжик — за 40 кілометрів від неглибокої могили, де окупанти розстріляли його разом з братами. Населений пункт окупували відразу після початку війни, адже до кордону з Республікою Білорусь тут зовсім близько. Техніка рухалася безперервно, і одну з колон підірвали українські захисники. Після цього рашисти почали шукати партизанів серед місцевого населення.

"У кожен будинок заходили, роздягали, клали головою в підлогу. І дітей теж — погрожували. Що тут було, це страшно", — повідомив Микола.

Один з братів Куліченко служив в АТО. Рашисти дізналися про військову службу Євгена і забрали всіх трьох чоловіків на допит в штаб. Його окупанти облаштували в селі Вишневе на пилорамі. Сюди і звозили полонених українців — як військових, так і цивільних.

Читайте також: Патріоти красномовно показали окупантам, що Донецьк – це Україна. ФОТО 

За словами Миколи, рашисти приставляли ніж до горла, били прикладом в живіт, засовували дуло автомата в рот. На допитах особливою жорстокістю відрізнявся кадирівець на прізвисько "Чикатило". Він серед росіян був головним катом.

"Якщо не будеш говорити, будеш у мене 82-м на рахунку", — сказав кадирівець Миколі.

Братів Куліченко катували три дні, а потім вивезли в посадку біля дороги і розстріляли. До того, як росіяни відкрили вогонь, Микола крутнув головою. Саме тому куля пройшла крізь щоку чоловіка, але він прикинувся мертвим. Вцілілого брата скинули в яму першим, а зверху привалили двома тілами рідних і почали закопувати.

Микола згрупувався і дихав під себе. Він провів у могилі кілька хвилин, які запам'ятав назавжди. Щоб вибратися, чоловік відштовхувався руками і колінами. В результаті він зміг скинути тіло брата Дмитра набік і вилізти на свободу. Далі Микола розв'язав мотузки і відправився пораненим додому. Добу він ходив по полях, минаючи ворожі блокпости, але все-таки дістався в рідне село.

Читайте також: Страти, побиття й тортури: Human Rights Watch розповіла про звірства росіян в Україні

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube