Стародавній "вугор" може бути одним з перших предків людини. Tatsuya Hirasawa/Evolutionary Morphology Laboratory RIKEN Cluster for Pioneering Research

Понад століття тому вчені відкрили загадкову скам'янілість, виявлену в шотландському кар'єрі. Останки належали беззубій істоті, схожій на вугра, з хрящовим скелетом. Минуло 130 років від моменту відкриття Palaeospondylus gunni, а однозначно класифікувати його так і не вдалося. Тепер група вчених визначила, що ця загадкова стародавня риба може бути найдавнішим предком людини, повідомляє Live Science, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.UA.

За словами провідного автора дослідження Тацуя Хірасави з Токійського університету, щоб помістити істоту на еволюційне дерево, необхідно ідентифікувати кожен елемент її скелета. Маленьку рибку супроводжують загадки через два фактори: крихітний розмір (довжина її тіла становить всього шість сантиметрів) і те, що скам'янення різко стисло скелет, перетворивши кістки на спотворену масу. За словами Хірасіви, «це був палеонтологічний жах».

Попередні дослідження показали, що Palaeospondylus gunni жив у епоху середнього девону, приблизно від 398 до 385 мільйонів років тому. У цієї риби були добре розвинені плавники, але не було кінцівок. На відміну від більшості хребетних на той час, в «угря» не було зубів.

Неодноразові спроби помістити рибу на еволюційне дерево закріпили її у всіх «гілках». У 2004 році дослідники впевнено повідомили в журналі American Scientist, що Palaeospondylus був примітивною дводихою рибою. Проте дослідження 2016 року, опубліковане Хірасовою у журналі Zoological Letters, припустило, що це був родич міксини (клас безщелепних риб – ред.). Через рік команда Австралійського національного університету поставила під сумнів статус міксини, припустивши натомість, що це була хрящова риба, як сучасні акули.

Читайте також: Вчені навчилися вирощувати кінцівки у жаб

Цей «науковий пінг-понг» розпочався не нещодавно. Науковці намагаються вирішити загадку істоти з 1890 року. Єдине, у чому були згодні палеонтологи, - ніхто не знає, чим насправді було загадкове викопне.

У ході нового дослідження вчені змогли отримати цифрові зображення Palaeospondylus з найвищою роздільною здатністю на сьогоднішній день. Щоб отримати найточніші дані, дослідники зібрали найкращі скам'янілості. З 1890 року було виявлено безліч зразків Palaeospondylus, але більшість із них якимось чином пошкоджені — або окам'яненням, або розкопками, — що, можливо, сприяло попереднім помилкам у класифікації. Дослідники вибрали скам'янілості, в яких у камінь було укладено лише голову, а хвіст залишався вільним.

Сканування зразків виявило кілька ключових рис. По-перше, внутрішнє вухо істоти складалося з кількох півкружних каналів, дуже схожих на вуха сучасних риб, птахів та ссавців. Автори зазначили, що це важливо, оскільки встановлює деяку еволюційну дистанцію між Palaeospondylus та більш примітивними безщелепними рибами, такими як міксини, у яких відсутня ця особливість. Дослідники також змогли визначити риси черепа, які поміщають істоту в групу, яка називається тетраподоморфами, до якої входять усі істоти з чотирма кінцівками та їхні найближчі родичі. Що найважливіше, філогенетичний аналіз цих видатних особливостей припускає, що Palaeospondylus може бути предком всіх чотирилапих.

Читайте також: Бактерії з глибин океану виявилися здатними виробляти кисень без світла

"Наші аналізи дозволили зробити висновок, що Palaeospondylus був близьким родичем хребетних, у яких були кінцівки (з пальцями) і тих, у яких були схожі на кінцівки плавники", - заявив Хіросава.

Згідно з висновками дослідників, Palaeospondylus, ймовірно, був більш тісно пов'язаний з чотириногими, що мають кінцівки, ніж з більш давніми видами, такими як двоякодишачі риби і латимерії, що робить Palaeospondylus близьким водним попередником перших тварин, що вийшли на сушу.

Але навіть якщо вченим вдалося розкрити цю філогенетичну таємницю, все ще залишається низка відкритих питань. У тетраподоморфів зазвичай є зуби, але у Palaeospondylus їх не було, а якщо й були, то вони не скам'янілі. Він також не мав жодних явних придатків, тоді як у його найближчих родичів вони зазвичай були.

Одним із можливих пояснень подібних аномалій може бути те, що зуби та придатки були втрачені під час еволюції. Ймовірно також, що скам'янілості Palaeospondylus можуть бути личинковими формами істот.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube