В одному з найважливіших міст стародавньої Скандинавії виявили ще одне місце, де могли причалювати кораблі. Але кому було дозволено там швартуватися?

Археологи зі Стокгольмського університету (Швеція) виявили унікальну корабельню епохи вікінгів у давній Бірці на острові Бьорке в озері Меларен. Вона є поглибленням у береговій зоні, викладеним каменем, з дерев'яним човном на дні. Крім того, дослідники знайшли багато невикористаного та використаного кріплення для суден, точильних каменів та інструментів для обробки дерева, інформує UAINFO.org.

Комп'ютерна 3D-модель корабельні

Місто Бірка - один із найбільших торгових центрів вікінгів, що функціонував у 750-975 роках нашої ери. До вікінгів місце теж не було порожнє: там знайшли багато поховань вендельського періоду (550-793 роки).

За вікінгів озеро Меларен було затокою Балтійського моря, а сама Бірка — морським портом. Бірка згадується в «Життєписах святого Ансгарія» (цей християнський місіонер відвідував місто двічі) та працях Адама Бременського (а цей хроніст писав із чужих слів, при ньому місто вже було покинуте).

Найцікавішою для археологів є територія, яку із-за кольору ґрунту називають Чорною Землею. На цій ділянці знайшли найбільше артефактів, хоча вона не була центром міста. Це швидше пологий спуск до води.

Основна міська територія розташовувалася на заході острова, була значно більша за Чорну Землю та обнесена широкою оборонною стіною. На південному заході від Чорної Землі був пагорб заввишки 30 метрів. На ньому знайшли залишки укріплення, очевидно, спостережливого пункту, з якого добре проглядалися підходи до острова.

Читайте також: Археологи раскопали в Швеции загадочную "деревню мертвых"

У Бірці та її околицях на сьогодні знайшли чотири гавані, але корабельню виявили вперше. Основна гавань приймала кораблі безпосередньо поруч із Чорною Землею: вчені навіть припускають, що колір ґрунту там темніший, ніж на решті острова, саме через інтенсивне використання території. Вхід у гавань був захищений підводним частоколом (мабуть, у разі недружніх візитів).

На півночі була ще одна гавань — Куггхамн, до якої могли входити великовантажні судна. З приводу того, чи використовували цю гавань вікінги, учені досі не мають спільної думки: деякі вважають, що гавань належить до часів Ганзи та призначена для фризських коггів. Проте деякі елементи гавані датовані періодом вікінгів.

На острові були ще дві невеликі гавані (у бухтах Корсхамн та Сальвікен), які, можливо, призначалися для місцевих рибалок. Тепер знайшли п'яте місце, де могли стояти судна, — біля причальних споруд поряд із корабельнею, чималих розмірів.

Те, що Бірка була великим торговим центром, видно за знахідками. Величезна кількість дирхемів (арабська срібна монета) говорить про активну торгівлю з Арабським халіфатом. Також є припущення, що вікінги Бірки ходили до Середньої Азії ще у VIII столітті, тобто до заснування Київської Русі.

Зразки шовку, скла (з Рейнської області), велика кількість бурштину (призначеного, мабуть, до відправки через Великий бурштиновий шлях) свідчать, що не тільки Схід приваблював вікінгів.

Читайте також: Археологи заявили, что нашли легендарную столицу викингов, о которой упоминается в древних сагах

У кількох похованнях у Бірку археологи знайшли торговельні ваги, а більш ніж у сотні – гирі. Тобто професія торговця була настільки шанованою, що це відбилося у похоронному інвентарі.

Для такого міста знахідка корабельні цілком очікувана, проте це сталося тільки зараз. Місто та околиці неодноразово досліджували за допомогою георадарів, встановлених на безпілотники, та ретельно картографували отримані дані. У результаті стало ясно, що в Бірку, крім міського середовища, є дуже великий порт із залишками всього необхідного — від причалів до спусків на воду та корабелень.

Але відкриття порушує нові питання. Наприклад, чому основну гавань захищено підводним частоколом, а місце, де знайшли корабельню, — ні? До того ж незрозуміло, чи була ця корабельня суспільною (у вікінгів зустрічалися такі інститути) чи приватною. Якщо вірно друге, має бути ще одна корабельня: за такої інтенсивної торгівлі монополія на послуги такого роду довгою бути не могла. І, звичайно, незрозуміло, за яким принципом поділяли тих, хто входив у гавань, що охороняється, а хто залишався на причалі поруч з корабельнею або в північних гаванях.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube