Танк Т-80 / Министерство обороны РФ

У мережі регулярно з'являються відео з ешелонами російських танків, які Кремль везе в Україну для поповнення своїх катастрофічних втрат. Серед них доволі часто можливо помітити Т-80.

Такий вибір насправді доволі важко пояснити. Бо в армії РФ він був далеко не таким розповсюдженим, як, наприклад, Т-72, відрізняється доволі складним обслуговуванням та "ненажерливістю", пише УНІАН, інформує UAINFO.org.

История появления Т-80

Історія появи Т-80 йде коріннями у конкуренцію між трьома радянськими танковими конструкторськими бюро у Харкові, Нижньому Тагілі та тодішньому Ленінграді. Після прийняття на озброєння у 1968 році харківського Т-64А зі 125-мм гарматою саме він мав стати наймасовішими бойовим танком.

Але нижньотагільці запевнили керівництво СРСР, що ця машина доволі складна та дорога у виробництві та вели виробництво свого проекту, майбутнього Т-72, сформулювавши його зовнішній вигляд у 1969 році, а через чотири роки його прийняли на озброєння.

Водночас у 60-х роках США та Німеччина вели спільну розробку перспективного танка MBT-70.Коли радянська розвідка дізналась про плани встановити на нього 1500-сильний двигун, стало зрозуміло, що і Т-64А з 750-сильним двигуном, так і Т-72 з 780-сильним програють йому у рухливості у рази.

Читайте також: ЗСУ відкопали для себе цілу колону танків РФ, що застрягли в українському ґрунті. ФОТО

Тому у 1968 році ленінградське КБ, яке ще з 50-х років експериментувало з газотурбінними установками, отримало замовлення на модернізацію Т-64А перспективним 1000-сильним газотурбінним двигуном, який мав забезпечити швидкість у 70 км/год.

В результаті робіт виявилось, що ходова частина не витримує швидкісні навантаження і модернізація фактично перетворилась на розробку нового танка, в якому від Т-64А залишилась лише гармата, механізм заряджання, елементи бронезахисту та лише окремі вузли та системи.

Таким чином СРСР з 1968 по 1976 роки приймає на озброєння три танки, які несумісні за ходовою, двигунами та абсолютною більшістю всіх вузлів, агрегатів та систем, але які однакові за вогневою потужністю та рівнем бронювання. І до цього "зоопарку" згодом додавалась ще безлічі модифікації вже прийнятих на озброєння машин.

Зокрема у 1978 році, тобто вже через два роки після прийняття на озброєння, випускається Т-80Б, який отримав комплекс керованого озброєння та нову систему управління вогнем. А у 1985 - Т-80БВ з динамічним захистом "Контакт".

Особливості Т-80БВ

Те заради чого і створювався Т-80 - газотурбінний 1000-сильний двигун, потужність якого ще потім декілька разів підвищували до 1250 к.с., дійсно забезпечує високі динамічні характеристики та дозволяє танку "рвати" з місця. Але він же і став справжнім головним болем в експлуатації.

По-перше, він "ненажерливий" - розхід палива 460 літрів на 100 км і це під час руху дорогами з твердим покриттям. А по бездоріжжю "апетит" Т-80 ще вищий.

По-друге, на відміну від дизельних двигунів, газотурбінні установки, які частіше використовуються в авіації, доволі чутливі до пилу, тому для очищення повітря на Т-80 встановлена ціла система фільтрів. А сам двигун вимагає регулярного, ретельного та професійного обслуговування. 

У Харкові навіть ще до розвалу СРСР встигли розробити та прийняти на озброєння Т-80УД, банально "викинувши" газотурбінний двигун та встановивши дизельний 6ТД. До речі саме ці харківські машини у 1993 році розстріляли Білий Дім у Москві. Відповідно до інтерв’ю одного з тих танкістів Т-80УД були єдиними, які вдалось тоді завести з усіх Т-80, що тоді були у трьох полках Кантемирівської дивізії.

Щодо загальних бойових можливостей, то у порівнянні із Т-72Б, Т-80БВ має значно кращу ефективність завдяки досконалішій системі управління вогнем. Але експлуатаційні характеристики машини, які демонструвались роками в армії СРСР, а потім РФ були настільки незадовільними, що їх з 2000-х років їх масово списували. Зокрема у 2000 році російська армія мала на озброєнні 7558 Т-80 всіх версій, а у 2021 році лише 360 у строю.

Від цієї кількості можливо відняти близько півтори сотні Т-80 всіх версій, знищення або захоплення яких було верифіковано проектом Oryx за публічними фото та відео. А враховуючи те, що далеко не кожну знищену машину було викладено у мережу, то мова йде, орієнтовно, про вдвічі більшу кількість знищених Т-80 всіх версій, включно із новітнім Т-80БВМ. 

До речі, відповідно до розподілу втрат відносно загальної кількості машин, саме Т-80 армія РФ, втрачає найчастіше. Що ще раз говорить про реальну бойові та експлуатаційні характеристики цієї машини.

Характеристики Т-80БВ

• Екіпаж: 3 людини
• Калібр гармати: 125 мм
• Вага: 43,7 т
• Потужність двигуна: 1100 к. с.
• Максимальна швидкість: 70 км/год

 Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube