Цього тижня на саміті в Мадриді солідарність НАТО була очевидною. Один за одним чиновники обіцяли тримати курс і боротися з вторгненням Росії в Україну, яке влаштував Владімір Путін.

Але оскільки війна затягнулася на літо, а мирні українці продовжують гинути від страшних ракетних ударів, НАТО потрібно запитати себе, як його стратегія могла б провалитися. Можна уявити собі аналіз гіпотетичної «червоної команди» для виявлення уразливостей, які потенційно можуть нівелювати поточні переваги союзників України і призвести до поразки в конфлікті. Про це в статті для Washington Post пише американський журналіст і письменник Девід Ігнатіус, повідомляє ZN.UA, інформує UAINFO.org.

Якщо подивитися на підсумки зараз, то стає очевидно, що Путін провалив свої воєнні цілі. Російські війська погрузли у кривавій битві на виснаження. Україна не підкорилася гегемонії Москви і отримала статус країни-кандидата на вступ в Євросоюз. НАТО переживає відродження, зміцнюючи свій східний і північний фланг. А Швеція і Фінляндія вступають в альянс. Тим часом, Росія на шляху до втрати своєї частки на енергетичному ринку Європи. Крім того, вона ризикує залишитися без західних технологій.

Захід посилає «однозначний сигнал» Путіну, - сказав президент США Джо Байден під час саміту в Мадриді. Пентагон планує розмістити в Польщі штаб армійського корпусу. Крім того, США відправляють більше військ в країни Балтії й Румунію, два додаткові есмінці в Іспанію і ще дві ескадрильї винищувачів F-35 у Велику Британію. Що може піти не так? Гіпотетична «червона команда» сказала б, що багато чого.

Читайте також: Небоженко: Вместо развала НАТО и поглощения Украины, путинская Россия получила тяжелейшую в своей истории войну

Найбільший виклик - це саме поле битви. Аналізи розвідки США і Великої Британії говорять про початок повільної, статичної кампанії на Донбасі, в якій армія України зможе стримати російські прориви за допомогою західних РСЗВ, додаткових артилерійських боєприпасів і більшої кількості ракет класу земля-повітря. Але що як потік зброї буде надто повільним чи недостатнім? Пентагон обмежив поставку РСЗВ, очікуючи «на підтвердження підходу», забезпечивши лише невелику частину від того, що Україні насправді потрібно. Доставка деяких інших видів озброєння була теж надто повільною. І кількість того, що передали союзники, значно менша від того, що українці хотіли б мати на полі битви.

Як приклад автор наводить безпілотники Switchblade, здатні атакувати російські танки, кораблі чи командні центри. Існує дві моделі цих систем, одна з яких - менша - здатна летіти до 15 хвилин, а інша - більша - може лишатися в небі до 40 хвилин. В березні адміністрація Байдена оголосила про плани відправити Україні першу партію з 400 таких малих безпілотників. Але джерела повідомили, що Пентагон відправив лише 10 одиниць більшої моделі. Українські військові просили кілька тисяч кожної з моделей Switchblade. Але США ніяк на це не відреагували. Виробництвом безпілотників займається компанія AeroVironment.

Політична втома - ще одна проблема для США і їхніх союзників в НАТО. Війна в Україні досить популярна зараз. Але невдоволення точно буде зростати разом з підвищенням цін на пальне в США і зі скороченням поставок газу в Європу перед зимою. Виборці почнуть запитувати, чому уряди не витрачають гроші на внутрішні потреби.

«На присвяченій саміту НАТО конференції, яку організував німецький Фонд Маршалла, я чув заклики добиватися перемоги України від представників Німеччини, Польщі, Латвії, Румунії, Греції, Іспанії, Великої Британії і США. Всі вони стверджували, що битва варта того, щоб чимось жертвувати. Водночас, багато з них були стривожені відсутністю значної політичної підтримки у їхніх країнах», - пише автор.

Читайте також: НАТО офіційно визнало Росію своєю стратегічною загрозою

Лідери G7 обговорили дві найбільш складні проблеми під час зустрічі в Німеччині цього тижня: як зменшити ціни на енергоносії й пом’якшити дефіцит продовольства, який виник через російську блокаду чорноморських портів України. У країн G7 є ідеї, але майже немає чітких планів. Ці дві проблеми не можна відкладати на потім. Ціна буде надто велика для Заходу.

Автор вважає, що НАТО вчинив правильно, коли вирішив уникати прямих атак по Росії. Адже це може призвести до катастрофічної ядерної ескалації. Але це не означає, що Україна не повинна відповідати, коли Росія обстрілює її ракетами зі своєї території. Якщо Путін використовує російські регіони для безкарних ракетних запусків в ході неспровокованої, незаконної війни, тоді недоторканність російських кордонів зникає. Якщо Україна зможе зупинити Росію на полі битви, тоді вона буде вирішувати, яку мирну угоду вона хоче. Тому що безумовна капітуляція перед ядерною Росією малоймовірна. Втім, цей дипломатичний момент, швидше за все, наступить не скоро. Звісно, Україні доводиться напряму вести цю війну. Але НАТО повинен планувати свою стратегію так, ніби довіра і виживання самого альянсу поставлені на кін.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube