Війна в Україні може піти за кількома сценаріями. Три з них, які обговорюють аналітики, – багаторічні битви, протистояння до кінця 2022 року та динамічна розв'язка.

Про це йдеться у матеріалі Володимира Даценка для Forbes, повідомляє Обозреватель, інформує  UAINFO.org.

За його словами, більшість військових експертів на Заході сходяться на думці, що вже настав вирішальний момент війни.

Багаторічна війна

Автор пише, що великі сподівання на "пекельні санкції" не виправдалися. Росія справді стає біднішою і втрачає майбутнє, проте її керівництво та громадян це зараз не хвилює.

Даценко зазначив, що Росія не зможе довго підтримувати поточну інтенсивність наступу. Двічі агресор уже сповільнювався: у квітні, коли йшов з північних областей України, та у травні, коли заплановане масштабне оточення Донбасу по Запорізькому та Ізюмському напрямкам скоротилося до Попасної та оточення Лисичанська.

При цьому якість російських військ падає. На думку автора, у найближчі два місяці Росія може втратити майже всі штурмові підрозділи. Також проблеми розпочнуться і з технікою, не безмежна й артилерія ворога.

Читайте також: Atlantic Council: У війни Росії проти України є чотири потенційні закінчення

На думку Даценка, найбільша небезпека полягає в тому, що війна Росії проти України перетвориться на війну артилерії проти піхоти. За таких умов ЗСУ не зможуть підтримувати великі контратаки. Але й Росія найближчим часом також втратить атакуючі ресурси. Війна перейде у тривалу та затяжну фазу та домовленостей можна не чекати.

Війна до кінця року

За словами автора, все залежить від того, чи зможуть ЗСУ найближчими місяцями звільнити Херсон і зробити прорив у Мелітополь. В цьому випадку битва на півдні більше не матиме жодного сенсу.

А зупинка навіть повільного просування на Донеччині означатиме, що вихід на адмінкордони на Донеччині Росія теж не здатна забезпечити.

Тоді, на думку автора, Москві залишатиметься лише два варіанти: або йти ва-банк, оголошувати загальну мобілізацію і покласти сотні тисяч солдатів, щоб забезпечити хоч якусь із цих цілей, або усвідомити, що ризик повного військового провалу ще небезпечніший за поступки своїм амбіціям.

Підсумком у такому сценарії може стати те, що РФ повернеться на позиції 23 лютого, а можливо, навіть підпише непублічну домовленість про політичне врегулювання питання Криму та ОРДЛО у далекій перспективі.

Читайте також: The Economist: Як Україні перемогти у довгій війні з Росією?

Через 5-10 років Росія може вдатися до нового вторгнення в Україну. Наша країна, на думку Даценка, матиме можливість зробити армію в рази технологічнішою.

Замість миру буде постійна загроза нової війни.

Динамічна розв'язка

Цей варіант не можна виключати, за словами автора, хоча б тому, що за час повномасштабної війни ЗСУ зуміли здивувати весь світ своєю креативністю та стратегією.

Однак для такого прориву мають бути передумови: гострі проблеми РФ із забезпеченням військ (ЗСУ вже почали їх організовувати, знищуючи склади з боєприпасами ворога) та моральний злам військ ворога.

Розвінчати міф про успішність російських військ та похитнути моральний стан окупантів допоможе звільнення будь-якого великого міста. Автор назвав Ізюм, Токмак, Мелітополь та Херсон.

Читайте також: Жданов окреслив два сценарії розвитку війни в Україні найближчим часом

Також ЗСУ необхідно досягти значного військового розгрому. Автор навів приклад боїв на переправі через Сіверський Донець, які не зірвали наступу, проте шокували окупантів. Там ворог втратив понад 80 одиниць техніки.

Даценко пояснив: тиха загибель військових не турбує населення Росії, а фото розгромленої техніки діють по-іншому.

"Ці три фактори можуть зумовити військовий колапс армії РФ. Чисельно і технічно вона буде здатна продовжувати війну, але за відсутності мотивації та рішучості. Великі армії часто падали як картковий будиночок, не витримуючи удару шоку від кардинальної зміни ситуації на фронті", – додав автор. .

Даценко резюмував, що ЗСУ мають вікно можливостей: якщо Захід вчасно поставить важке озброєння, РФ може не встигнути адаптуватися до нових умов війни.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube