У 2005 році Анна Дерягіна була найкращою на курсі. Запорізький ліцей моди та стилю випускав десятки перукарів щороку, але таких, як вона, — одиниці. Їй запропонували залишитися викладати. У дев’ятнадцять років. «Я тоді подумала: навіщо навчати, якщо сама ще по-справжньому нічого не вмію?» — згадує Анна.

Замість викладацької ставки вона обрала крісло в салоні. І не помилилася.

У тому ж році в ліцеї проходив конкурс зачісок. Анна перемогла. Приз виявився неочікуваним — пропозиція роботи в мережі салонів «Хіт». Так студентський диплом перетворився на професійний старт.

У цій мережі Анна пропрацювала чотири роки — салони масового типу, великий потік клієнтів, універсальна робота. Стрижки, фарбування, навіть чоловічий зал.

«Чоловіки — гарна школа. Двадцять хвилин на стрижку, ніяких розмов про відтінки. Або задоволений, або одразу скаже. Вчишся працювати швидко й точно».

Вона сміється, згадуючи тих клієнтів. Деякі приходили кожні два тижні, мовчки сідали в крісло, йшли з кивком. Жорстке волосся, залисини, неправильна форма черепа — усе це згодом стало в пригоді під час жіночих стрижок.

З 2010 по 2014 рік — салон «Тріумф», вже інший рівень. Балаяж, омбре, складні фарбування, каскадні стрижки. Анна їздила на майстер-класи, накопичувала сертифікати. Згодом усі вони залишилися в салоні Fresh, який закрили через війну — власниця виїхала, документи зникли.

«Ну й нехай, — усміхається вона. — Руки ж залишилися».

З 2016 по 2022 рік — той самий Fresh у Запоріжжі. Шість років шліфування майстерності, постійні клієнти, «сарафанне радіо». Саме там вона зрозуміла, що її сильна сторона — проблемне волосся. Те, що пушиться, не тримає форму, росте в різні боки. Клієнти після невдалих стрижок у інших майстрів.

«Найцікавіші — ті, хто вже розчарувався. Приходять і кажуть: ось, мене постригли, і тепер не знаю, що з цим робити. Ось тут і починається робота. Треба зрозуміти структуру, побачити, як волосся ляже саме по собі, без укладки. Це завжди індивідуально».

Анна показує фото однієї з таких робіт на телефоні. Волосся й справді пухнасте, стирчить в усі боки. А після стрижки — чітка форма, яка тримається.

Переїзд до США: ліцензія, бізнес, документи

У 2022 році Анна опинилася у США, штат Вашингтон. Місто Federal Way — це не Нью-Йорк і не Лос-Анджелес. Звичайне американське передмістя з великою російськомовною діаспорою і жорсткою конкуренцією серед майстрів.

Американська система не визнає українські дипломи автоматично. Потрібна ліцензія штату. Іспити, практика, перевірка знань. Анна склала все з першого разу. Зареєструвала LLC, отримала дозвільні документи.

«Тут дуже строго з паперами. Не можеш просто орендувати приміщення й почати стригти. Ліцензія, податки, страхування — усе це треба оформити. Я витратила кілька місяців, зате тепер працюю спокійно».

Зараз у неї повний пакет: професійна ліцензія штату Вашингтон, зареєстрований бізнес, усі дозволи. Працює в салоні, розвиває клієнтську базу серед місцевих американців і російськомовних клієнтів.

Премія, журі й професійна спільнота

У 2024 році Анна стала лауреаткою Міжнародної премії United Talents Award у номінації «Найкращий експерт із волосся» у категорії BEAUTY. Премія проходила в чотири етапи, на кожному роботи оцінювало журі.

Вона не очікувала перемоги. Подала заявку, надіслала фото робіт — і забула. Коли надійшов лист із результатами, спершу подумала, що це спам.

«Я перечитала тричі. Думала, помилилися. Потім подзвонила подрузі, кажу: подивись, що мені прийшло. А вона кричить: та це ж правда!»

У 2025 році оргкомітет United Talents Award запросив Анну до складу онлайн-журі. Тепер вона сама оцінює роботи учасників у номінації Health & Beauty.

«Це зовсім інша відповідальність. Коли сам береш участь — хвилюєшся за свою роботу. А коли оцінюєш інших — розумієш, що твоє рішення впливає на результат людини. Я дивлюсь не лише на техніку, а й на те, чи видно індивідуальність майстра. Можна зробити технічно ідеально, але без душі. А можна — злегка нерівно, зате живо».

З червня 2023 року Анна — почесна членкиня Eurasian Beauty Guild, асоціації, яка об’єднує понад три сотні фахівців індустрії краси в Євразії. Членство там не формальне: потрібен підтверджений досвід, досягнення, рекомендації колег.
«Гільдія — це не клуб за інтересами. Там справді сильні майстри, люди з іменем. Просто по знайомству туди не потрапиш».

Через гільдію вона спілкується з майстрами з Казахстану, Грузії, Туреччини. Обмінюються техніками, сперечаються про тренди, іноді зустрічаються на конференціях. У 2024 році українське видання Focus.ua взяло в неї велике інтерв’ю — стаття вийшла, читачі надсилали відгуки.

Філософія роботи

Анна не говорить гучними словами про трансформацію й красу. Вона говорить простіше: про форму, структуру, про те, як виглядатиме волосся через тиждень після стрижки.

«Багато майстрів стрижуть красиво в салоні — під фен, з укладкою. Клієнт виходить задоволений. А вдома миє голову, сушить — і зачіска розсипається. Бо не врахували, як поводиться волосся природно. Я завжди думаю на тиждень уперед: як людина укладатиме це сама, без майстра».

Це і є індивідуальний підхід, якого вона дотримується. Не шаблон «каре до плечей» чи «каскад нижче лопаток», а конкретне рішення для конкретної голови. Враховується все: густота, структура, напрямок росту, форма черепа, овал обличчя, навіть спосіб життя клієнта.

«Якщо людина не укладається зранку, навіщо їй стрижка, що потребує фена і брашингу? Краще підібрати форму, яка сама ляже».

Анна говорить це буденно, ніби двадцять років досвіду — дрібниця. Але саме ця буденність і видає профі: коли складне здається простим.

Двадцять років — це чимало

Коли Анна починала, Instagram ще не існував. Фото робіт вона зберігала в альбомі, показувала клієнтам наживо. Зараз усе онлайн, але руки працюють так само. Ножиці, волосся, форма.

«Я не збираюся зупинятися. Хочу розвивати салон, можливо, у майбутньому відкрити школу для майстрів. Передавати досвід — це важливо. Але спершу треба закріпитися тут, в Америці. Це інший ринок, інша культура. Цікаво».

Шлях від найкращої випускниці запорізького ліцею до експертки міжнародної премії зайняв двадцять років. Три салони в Україні, переїзд до США, ліцензія штату Вашингтон, перемога в конкурсі, запрошення до журі, членство в професійній гільдії. Історія людини, яка просто добре робить свою роботу.

Без гучних слів, зате з результатом.

Олександр Мироненко