MENU

Війна і Vogue. Чому обкладинка з Оленою Зеленською – це потужна психологічна зброя

2587 0

Війна і Vogue. Чому обкладинка з Оленою Зеленською – це потужна психологічна зброяБекстейдж-кадри фотосесії першої леді України Олени Зеленської для обкладинки Vogue USA було опубліковано на сайті української версії видання (Фото:Vogue UA)

Особистість самої Зеленської в цьому випадку відходить на другий план

Фото Олени Зеленської, винесене на обкладинку Vogue USA — психологічна зброя, за силою впливу практично як HIMARS, але розрахована не на окупантів, а на західний світ. Такий собі непрописаний пункт ленд-лізу, пише у своєму блозі га НВ стилістка, прогнозистка моди, співзасновниця Асоціації стилістів України Дарія Канішева, інформує UAINFO.org.

У світлій блузі із потороченим краєм, чорних штанях та балетках Перша леді України Олена Зеленська сидить на сходах на тлі мармурових колон, перекладених мішками з піском. Її лікті спираються на коліна, зап’ястя переплетені, вся поза, як і вираз обличчя передають втому, як після довгого і виснажливого робочого дня, але разом з тим і зібраність. Праворуч світлини підпис: «Портрет хоробрості. Перша леді Олена Зеленська», а зверху великими літерами VOGUE. На діджитальній обкладинці американського Vogue вперше з’явилася дружина українського президента. Фотосесію, що ілюструє велике інтерв'ю, провела фотографиня, яка стала вже легендою — Енні Лейбовіц. Стилізувала зйомку Юлія Пеліпас, fashion директорка українського Vogue. Для фотосесії Олени були обрані речі українських дизайнерів, які продовжують працювати в умовах війни — Poustovit, The Coat, Kachorovska, Bettter, Six, Hvoya.

Обкладинка не характерна для українських фешн-видань і здебільшого незрозуміла для українського суспільства, але вона дуже відповідає духу часу і тому, що зараз відбувається в Україні. Вона аж надто про реальність, таку як є, без глянцю.

Річ в тім, що задача обкладинки американського Voguе не показати умовно красиву жінку, а розказати історію, чому саме ця (в даному випадку маловідома широкому загалу) людина взагалі з’явилась на обкладинці. А вже через історію передати контекст і підсвітити ту чи іншу тему.Олена Зеленська стала першою дружиною не американською президента, яка з’явилась обкладинці (навіть діджитал) Vogue USA. Навіть не всі локальні перші леді мали таку честь. Традиція фотосесій дружин американських президентів для цього глянцю триває вже майже століття. Першою на сторінках журналу була розміщена світлина Лу Гувер дружина Герберта Гувера у 1929 році. Проте мова не йшла про обкладинку, дружинам президентів виділяли лише розворот всередині журналу, щоб представити «підтримку і опору» новообраного президента суспільству. Перервала цей ланцюжок інтерв'ю Елізабет Трумен, яка на противагу своїй активній попередниці Елеонор Рузвельт обрала тактику максимальної приватності та уникала спілкування з пресою. Всі ж інші дружини президентів у красивих сукнях «прикрашали собою» сторінки Vogue. Так тривало до Гілларі Клінтон. Її особистісні якості, і те, що навіть за каденції її чоловіка суспільство вбачало в ній більше політичного потенціалу, ніж просто бути супроводом для президента, вивело її фото на обкладинку під заголовком «Екстраординарна Гілларі Клінтон» у 1998 році. Гілларі тоді стала символом змін, що відбуваються у суспільстві. Мішель Обама позувала для обкладинки тричі, а от Меланія Трамп не лише не потрапила на обкладинку, але й інтерв'ю у неї команда Vogue USA брати відмовилась, щоб ніяким чином не підтримувати політику її чоловіка і образ «трофейної дружини» самої Меланії. І це також була демонстрація позиції видання. Дружина нинішнього глави Білого дому Доктор Джилл Байден — єдина із перших леді, яка попри усталену традицію, не покинула попередню діяльність задля виключно благодійних проектів. Її портрет, також работи Енні Лейбовіц, був на обкладинці у серпні 2021 року.

Читайте також: Енні Лейбовіц сфотографувала Олену та Володимира Зеленських для американського Vogue

Особистість самої Зеленської в даному випадку відходить на другий план. Їі персона на обкладинці — це символ, збірний образ українки, яка зненацька опинилась посеред війни і має «вивозити» те все вже шостий місяць поспіль. Вона йшла на когось з війною? Ні! Але буде захищатись. Чи вона хотіла цього всього? Та боже збав. Думаю, мало хто з українок проміняв би своє мирне життя на окопи, берци і зброю, подавання набоїв чи перелаштування власного життя з нуля за кордоном задля безпеки дітей. Але кожна, зціпивши зуби, тримає зараз свій фронт і намагається паралельно втримати свій власний дах, щоб остаточно не з'їхав. Стомлена і не глянцева? Та не те слово. Але ворог не залишив вибору. Такий контекст цієї світлини.

Як влучно відмітила мистецтвознавиця Діана Клочко у своєму пості, референсом до цієї світлини стала Клоунеса, що сидить Анрі Тулуз-Лотрека, — жінка, яка обрала для себе чоловічу професію у XIX столітті. Клоунеса на портреті дозволяє собі не позувати, не видушувати із себе посмішку, а бути такою як є, виснаженою, не граційною, не жіночною, не прикрашеною, у робочому одязі. Нікого не нагадує? Кожну першу. Подібність посилюється і підбором одягу для фото на обкладинці Vogue. Світлий верх, темний низ, зручне взуття — уніформа, яка маскує особистість, коли людина стає просто функцією для виконання задач. Тимчасово. Як і ці мішки за спиною героїні. Але тут же відкривається наступний пласт — відсил до особистості самої Зеленської, до її попередньої діяльності редакторки жартів студії Квартал 95, єдиної жінки серед чоловіків-сценаристів. Бахрома на блузі — відсил до клоунського коміра героїні картини Тулуз-Лотрека і разом з тим елемент індивідуальності на уніформі, який може собі дозволити людина в умовах, коли вона виконує роль однієї деталі великого цілого. Така собі постіронія — коктейль із сенсів і реальності.

Чому обкладинка із Зеленською потужна психологічна зброя, націлена на Захід? Бо доступно пояснює американському платнику податків, який не дуже цікавиться міжнародною політикою, чому стільки коштів Америка виділяє Україні і що тут взагалі відбувається. А тим, хто розуміє, але поїхав у відпустку, не дасть забути про війну, розв’язану росією в Україні, навіть на узбережжі умовної Домінікани.

Чому це маленька, але надважлива перемога України? Тому що, Зеленська потрапила на обкладинку американського Vogue саме і тільки через те, що вона українка. Це сигнал всім нам, що демократичний світ з Україною та підтримує нас на всіх рівнях. Тож варто присвоїти цей успіх, похвалити себе, і продовжувати працювати на перемогу, кожен на своєму місці.

Читайте також: Олена Зеленська вперше відреагувала на критику її фотосесії для Vogue

Попри всі пласти сенсів, надважливий символ підтримки та зірковий склад команди, яка працювала над цією історією, обкладинка з Зеленською підірвала українські соцмережі, як himars ворожі склади боєприпасів. Детонує вже третій день. У відповідь на хейт і поради однієї частини суспільства щодо того, як треба сидіти Першій леді, інша запускає челендж #sitlikeagirl. Життя вирує.

Такі хвилі мережевого супротиву, тригером до яких стала обкладинка американського Vogue, — не лише українська повістка. На початку минулого року не менше палало в тій же Америці через обкладинку із держсекретарем Камалою Гарріс у неформальному образі та кедах на тлі яскраво-рожевої драпіровки. Камала Гарріс — перша жінка держсекретар США і одна з найвпливовіших жінок світу, власне чому і була запрошена стати героїнею cover story. Обкладинка передавала цей посил і рожевим тлом — символом нової хвилі фемінізму, і неформальним образом, який Гарріс власноруч обрала для фотосету. Та користувачам соцмереж спортивне взуття і весь образ в цілому видалися негідними посади і неповагою до суспільства, а тон обличчя Гарріс — занадто висвітленим. Vogue тоді навіть опублікував офіційний коментар, що редакція задоволена всіма знімками держсекретаря, особливо світлиною в кедах, оскільки вона відображає глибинну сутність героїні.

Дарія КАНІШЕВА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини