Постернак: Ядерний шантаж Росії. Що за ним стоїть?
"Спершу зауважимо, що випадків окупації атомної електростанції у світовій історії справді не було. ЗАЕС росіяни використовують як військовий щит, розуміючи, що ніхто не звільнятиме її з використанням важкого озброєння. Також станція є зручним плацдармом для обстрілу Нікополя та інших населених пунктів Дніпропетровщини",- про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише політтехнолог Олег Постернак, інформує UAINFO.org.
"На даний момент є дані аеророзвідки та інформація видання The Insider, що ЗАЕС замінована росіянами і на території станції знаходиться важка військова техніка окупанта з боєкомплектом. МАГАТЕ раніше заявило про втрату зв'язку з шістьма блоками ЗАЕС. До речі, це найбільша атомна електростанція у Європі. Вона також містить сухе сховище відпрацьованого ядерного палива.
Зрозуміло, що РФ використовує ядерний шантаж у двох цілях.
Перша – за допомогою ситуацію навколо ЗАЕС змусити Україну до мирних переговорів (у такому разі вибух колонії в Оленівці є підтвердженням серйозності шантажистських намірів РФ).
Друга - використовувати ЗАЕС як інструмент блокування контрнаступу ЗСУ. У разі вимушеного відступу, коли РФ не буде що втрачати, запустити керовану катастрофу, звинувативши в цьому Україну.
Читайте також: Зеленський закликав ввести "ядерні" санкції проти Росії
Типова практика поведінки російських військ у тому, щоб змістити кут зору з ганебного для Росії моменту відступу. Відступаючи з Київщини, росіяни вчинили масові вбивства у Бучі, Бородянці, Ірпені та інших населених пунктах.
Тепер неприємний правовий момент. Росіяни декларують, що їхня присутність на радіаційно небезпечних об'єктах України обґрунтована міжнародними угодами між Росією та Україною. Посилаючись на ці угоди, вони виправдовують свою присутність та кажуть, що забезпечують безпеку та охорону.
Нагадаю, Україна досі не розірвала всі українсько-російські угоди в атомній галузі, а лише частину. Зокрема, досі не розірвана угода про науково-технічне та економічне співробітництво в галузі атомної енергетики та угода про співпрацю у галузі транспортування ядерних матеріалів.
Фахівці кажуть, що конструкція енергоблоків на ЗАЕС (ВВЕР – водо-водяний енергетичний реактор) передбачає, що він може витримати землетрус, торнадо, навіть падіння невеликого літака. Але проблема в тому, що при їхньому будівництві спочатку не прораховувався фактор артилерійського вогню або детонації вибухового пристрою зсередини.
Візьмемо гіпотетичну ситуацію із можливою катастрофою на ЗАЕС. Ядерного палива в реакторах ЗАЕС вистачить для забруднення всієї Європи, тут не потрібно ні стратегічної, ні тактичної зброї з боку Росії. Наслідки вибуху на ЗАЕС будуть у 10 разів серйознішими, ніж Чорнобильська аварія 1986 року.
"Українська природоохоронна група" опублікувала дуже сумний прогноз: у разі ядерних вибухів на ЗАЕС буде вражена територія всієї України, Польщі, Литви, Латвії, Естонії та на північний захід. Також треба розуміти, що зоною поразки може виявитися територія Росії. Станція знаходиться за 500 кілометрів від Білгорода і за 400 кілометрів від Таганрога.
Питання чи реально РФ може перейти червону межу грубими неконвенційними діями у разі, залишається насправді відкритим. Теоретично, для неї це може призвести до невідворотності серйозного покарання з боку цивілізованого світу.
Але поки що Захід ясно спрогнозувати наскільки РФ може далеко зайти у своєму показовому ядерному божевіллі не здатний, тому має залишати за собою розуміння найстрашнішого сценарію.
Втім, остання міжнародна практика показує, що РФ поступово дрейфує до обережних дій, порівнюючи їх. Росія вже здала назад у ситуації зі вступом Швеції та Фінляндії до НАТО, з відвоюванням гірських висот Азербайджаном, які раніше контролювали російські війська. Втім, у поведінковій логіці поступок та компромісів завжди є критична межа. Тим більше, для такого автократа як Путін.
Читайте також: Постраждають Болгарія, Румунія і Туреччина: експерти дали прогнози щодо радіоактивного ураження в разі аварії на ЗАЕС
Якими мають бути дії України? Для початку сформувати чіткий протокол поведінки у разі катастрофи. Незважаючи на слабку ефективність, проте потрібно домогтися скликання РБ ООН та запровадження санкцій проти ядерної промисловості Росії.
Болісним для Росії стало б зупинення або виключення її з міжнародних організацій, пов'язаних з атомною електроенергетикою, що спричинило б згортання ліцензування російських розробок у цій сфері.
Та й стримуючим козирем Заходу має бути визнання РФ державою-спонсором тероризму. І початок дискусії про денуклеарізацію Росії",- констатує Постернак.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки