Попри введені західні санкції, росії до недавнього часу вдавалося залучати західні комплектуючі для виробництва крилатих ракет, безпілотного комплексу "Орлан-10" та інших видів зброї. За різними оцінками, з 2014 року російський ВПК зміг залучити західні технології на суму до 450 млн доларів, що значно посилило російську армію.

Про  пише співголова ГІ "Права Справа", громадський активіст, воєнний експерт Дмитро Снєгирьов, інформує UAINFO.org. 

Момент постачання західних технологій для російського ВПК можна проілюструвати на прикладі ракет Х-101. Це російська стратегічна крилата ракета класу “повітря-земля”, яка прийнята на озброєння у 2013 році. Всього їх було випущено до 200 ракет, а вартість складає 13 млн доларів. Вважалося, що всі комплектуючі цієї ракети є виключно російськими і виконані виключно на новій російській технологічній основі.

Але останні дослідження, які провели наші західні партнери під час розбирання 27 одиниць цієї зброї, виявили, що ракети містять 31 іноземний компонент. Виготовлені комплектуючі в тому числі і американською компанією Intel.

Читайте також: Проти Росії вигадали нову санкцію: алмази агресора можуть визнати "конфліктними" 

Тобто, не зважаючи на введені економічні санкції з 2014 року і той факт, що відповідне постачання перебувало під експортним контролем, наявність подібної інформації свідчить про те, що росії вдавалося до певного моменту уникати економічних санкцій і обхідними шляхами залучати західні технології в розробці високоточної зброї.

Додам, що згідно з доповіддю Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень, у російській зброї, яку знайдено на території України, було виявлено понад 450 компонентів імпортного виробництва. Це компанії із США, Європи та Азії.

Окрім крилатих ракет, тобто тих, якими росія тероризує мирне населення України, західні технології були використані і для розробки багатофункціонального безпілотного комплексу “Орлан-10”, який наразі є основною ціллю ЗСУ.

Справа в тому, що “стеля” (максимальна висота польоту), з якого працює “Орлан-10” – 5 тисяч метрів, тому він недосяжний для засобів українського ППО. А з використанням безпілотника ведеться контрбатарейна боротьба. І якщо будуть постачатися засоби, що дозволять боротися з “Орланами”, це якісно змінить характер протистояння. Але вже 6 місяців це найбільший наш головний біль.

Читайте також: Війна відкинула економіку Росії на чотири роки за один квартал, – Bloomberg

Якщо говорити про “Торнадо-С”, їхні ракети теж містять критично важливі елементи навігації, які виготовлені американськими компаніями. Взагалі, згідно з російськими митними даними, від початку вторгнення до росії було поставлено приблизно 15 тисяч партій західних електронних компонентів для зброї.

Варто зауважити, що після скандалу з деякими західними компаніями, які продовжували постачання складових для ВПК росії, хоча оголошували про припинення роботи на території рф, можна сміливо заявляти про політику подвійних стандартів. За різними оцінками, з 2014 року російський ВПК залучив західних технологій на суму до 450 млн доларів. Це досить значне вливання в російську військову галузь, яке тепер дозволяє російській федерації погрожувати вже власне самим розробникам цих комплектуючих.

Те, що відбувається зараз. рф планує організувати виробництво складових частин для російської військової техніки, щоб уникнути підсанкційного тиску. Це планують зробити на території країн ОДКБ, тобто військово-політичного альянсу, що був створений свого часу росією на противагу НАТО.

Також йдеться і про постачання комплектуючих через треті країни. Є інформація про те, що російський Ульяновський механічний завод намагається залучити Казахстан, щоб отримувати німецькі комплектуючі для виробництва систем ППО. Це, в першу чергу, С-400, які широко рекламує російська оборонка.

Окрім того, не випадково росія під час останньої зустрічі з президентом Туреччини піднімала питання щодо можливості виробництва БПЛА на території рф. Можливо, таким чином вони хочуть отримати доступ до оборонних технологій для покращення своїх ударних безпілотників.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube