Фото: Ковальчук Віктор / УНІАН

Впродовж останніх тижнів Росія запустила кампанію зі знищення української цивільної інфраструктури за допомогою повітряних ударів. Москва намагається позбавити українців опалення, електроенергії і води перед початком зими.

Кремль хоче спровокувати гуманітарну кризу. Він, схоже, переконаний, що нова хвиля українських біженців спровокує соціальну напругу в ЄС і підірве європейську підтримку України. Про це в своїй статті пише експерт Atlantic Council Крістен Тейлор, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.UA.

Європа повинна бути готовою протистояти російським спробам перетворити втому від біженців у зброю.

З 24 лютого понад 7,7 мільйонів українців переїхали в більш безпечні країни по всій Європі. Це найбільша європейська криза біженців з часів Другої світової війни. Українців здебільшого добре прийняли європейські уряди, працівники гуманітарних служб і громадяни. Однак, кількість втікачів від війни постійно зростала, а ресурси і можливості неминуче виснажилися. Підтримка українських біженців сильно позначилася на бюджетах, ресурсах і інфраструктурі по всій Європі. 

Читайте також: У Польщі очікують взимку нову хвилю біженців з України: названо можливу кількість

Організація економічного співробітництва і розвитку підрахувала, що Польща витратить 8,36 мільярдів євро на допомогу українцям лише цього року. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців виявило, що 68% опитаних досі економічно неактивні. А 47% вказали програми допомоги як головне джерело їхнього доходу. Розміщення такої великої кількості біженців з України сильно тисне на державні ресурси. Наприклад, приблизно 185 тисяч нових українських дітей пішли в початкову школу в Польщі з початку навчального року у вересні.

Низка праворадикальних політиків у Європі вже намагалися використати занепокоєння, пов’язані з біженцями. Але досі ці їхні зусилля нічого не дали. Разом з тим, атаки на місця розміщення біженців і окремих українців вказують на потенційні загрози. Тим часом, деякі громадяни ЄС, які прийняли у себе людей з України, починають ставити питання, як довго їхня допомога ще буде потрібна.

Зі зростанням цін на енергоносії і посиленням інфляції в Євросоюзі українці можуть зіштовхнутися з тим, що поточні програми допомоги опиняться під загрозою через потенційне занепокоєння суспільства. Підтримка може бути урізана в ході перегляду державних витрат в той час, як економічна криза насувається, а політики-популісти шукають винних.

Вже зараз з’явилися певні ознаки ослаблення підтримки українських біженців. Влітку 2022 року Болгарія зупинила програму розселення. Болгарська влада пояснила, що зробила це через відсутність вдячності українців. Рішення спровокувало міжнародну критику. У вересні лідер ХДС Фрідріх Мерц звинуватив українських біженців в «економічному туризмі», заявивши, що вони користуються німецькими соціальними службами. Навіть Польща нещодавно оголосила про зміну своєї політики щодо українських біженців. Тепер вони повинні самі частково оплатити проживання в місцях колективного розселення.

Тож зараз, коли Росія намагається влаштувати ескалацію в кризі біженців, західним лідерам варто підготуватися. Найбагатші країни світу повинні відкрити свої двері і гаманці, щоб гарантувати, що солідарність з Україною не випарується взимку.В першу чергу це означає прийняти більше біженців. Великі країни, особливо США, мають значно кращі логістичні можливості, гнучкість ресурсів і фізичного простору, щоб прийняти українців і зменшити тиск на значно менші країни в Центральній Європі.

Досі США прийняли лише 100 тисяч біженців. Згідно з даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Франція прийняла 105 тисяч українців, тобто лише 154 на 100 тисяч населення. В цей час Естонія прийняла майже 61 тисячу біженців або 5033 людей на 100 тисяч населення. Як це часто буває в таких ситуаціях, країни з меншими можливостями, зрештою, беруть на себе найбільший тягар. Трансатлантичні партнери повинні вирішити проблему цього нерівного розподілу.

Також потрібно збільшити допомогу країнам, які прийняли найбільше біженців у співвідношенні до кількості власного населення. З початку війни гуманітарне фінансування отримали лише 5 країн, які межують з Україною. Це означає, що такі країни, як Чехія і Естонія, які прийняли більше біженців у співвідношенні до кількості населення, не отримали ніякої підтримки.

Кожна криза біженців унікальна. Хоч морально-етичні імперативи гуманітарної допомоги, безумовно, застосовуються в даному випадку, їх також доповнюють зловісні політичні розрахунки. Втома від біженців - це можливість для Росії створити розкол між країнами Європи і підірвати західну підтримку України. З наближенням зими демократичному світу варто було б знайти спосіб відновити і розширити допомогу з розселення і підтримки біженців.