Сталося жахливе та регулярне, як ракетний обстріл. У Києво-Печерській Лаврі парафіяни молилися "за Росію". На відео, яке потрапило до ЗМІ, відображено момент не літургійного, а наближеного до газманівського репертуару, співу. Зрозуміло, що пов'язані єпітрахілем службовці РПЦ, і цього разу відкинуться, мовляв, просто співали про дзвін, у сенсі "як багато думок наводить він", не тримаючи за душею нічого поганого проти України. Моляться ж за грішників, щоб вони не потрапили до пекла. Ось і вони вирішили допомогти заблукалим вівцям. 

Про це на власній сторінці у Facebook пише журналіст Олександр Прилипко, інформує UAINFO.org.

РПЦ МП, як загартована на таємній службі видра, вміє виходити сухою із води. Дев'ятий рік її намагаються хоча б потурити з обителі української історії та культури – Лаври, але нічого не виходить. Не відступають, як із Херсона, а тримають оборону. Чому? 

Щоб вийшло, як у Херсоні, треба на цьому фронті повільно та рішуче наступати, перерізаючи комунікації. А ми цього не робимо, обурюючись і обурюючись після чергового антиукраїнського демаршу. Б'ємо по руках замість рішучого удару по голові. 

Читайте також: Папі Римському осоружні дії РФ, він застеріг патріарха Кирила від прислужування Путіну, – владика Гудзяк 

Чому досі московська РПЦ не визнана терористичною організацією? Офіційно. 

Для цього є всі формальні приводи: відкрита підтримка ієрархами агресії, божевільний від ненависті до всього людського митрополит Кирило, повний однодумець Путіна, благословення російських солдатів на злочини, освячення знарядь убивства, притулок диверсантів у храмах тощо. і т.п. Фактів достатньо. 

Хтось скаже, мовляв, є серед священиків та противники війни. Не можна всіх стригти під один гребінець. Але це відмовка. Якщо у зграї ворон летять пару голубів, ми ж не вважаємо зграю символом миру. 

Серед християнських церков гітлерівської Німеччини перед війною і під час неї відбувався процес, який отримав назву кірхенкампф. Церкви та їхні священики розмежувалися по відношенню до режиму. Одні підтримували, інші боролися. Часи були набагато гіршими, ніж зараз у Росії, але священики – краще в моральному плані. Захищали євреїв. А ті, хто не захищав, на кшталт протестантів – німецьких християн – поділили з фашистами провину за Голокост. Так що за належність до путінізму відповідати доведеться не лише перед богом, і не лише православним. (Нещодавно генеральний муфтій Росії солідаризувався із джихадом проти України. Але це до речі). 

Дипломатичні формальності не дозволяють деяким країнам визнати РФ терористичним державою. Але що заважає визнати таклю церкву, яка зіткнулася з диктаторським режимом у всіх його злочинах проти людяності?

Читайте також: "Виганяли демонів": в окупованому Маріуполі віряни РПЦ влаштували "хресну ходу" навколо "Азовсталі"

Аум Сінрікьо теж спочатку була релігійною організацією, а потім опинилася на своєму терористичному місці. Ісламська Держава і ХАМАС із того ж ряду перетворення релігійної ідеї на мотив для насильства над людьми. То чому ми зволікаємо з внесенням до цього списку православних фундаменталістів Москви, на чиї гроші утримується кадило, для обкурювання громадян України димом чужої вітчизни та опіумом дрімучих скріп? Незабаром ми дізнаємося, що більшість священиків православних церков Херсона співпрацювали з окупантами. Хтось має сумніви? Москва їхній вівтар.

Ієрархи РПЦ не зрозуміли, як змінився світ після 24 лютого 2022 року. Теологічні суперечки та конфесійні розбіжності втратили сенс перед війною, масовими вбивствами та геноцидом українського народу. До цього дня ще можна було прикидатися прихильником духовної течії, що несе за інерцією історії до московських храмів. Але агресія перетворила цей перебіг на шлях зради сенсам добра, дорогу зради. Ставити свічку на благоденство Росії просто так уже не можна, свічка горітиме за упокій України, навіть якщо парафіянину все одно, в яку церкву ходити на молебень.

Так, РПЦ цього не зрозуміти з очевидних причин сплячого розуму та ампутованої совісті. Вони служать богу, ім'я якого скандують на стадіонах. Але українці мають зрозуміти своє. Страшна війна не кара божа, а випробування та час порятунку від ілюзій. На що у мирному житті потрібні роки поетапних рішень – у військове відбувається миттєво. І якщо ми зараз не прикуємо РПЦ до ганебного стовпа, то так і продовжимо стояти навколішки перед вівтарями духовних покровителів своїх катів. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube