Здавалося б, до кінця війни ще далеко, але вже зараз треба починати обговорювати бажане майбутнє України, яка перемогла та програвшої Росії.

Ймовірно, що в Росії, що програла війну, не буде ні військової хунти, ні "кольорової революції" (ерзац). Буде сумбурна заміна Путіна та характерних рис путінського режиму особистої влади у житті країни на групове управління центральної влади та економіки Росії. У цій новій, постпутінській владі будуть старі та нові політики, але не буде яскравих представників партії війни чи миру. 

У Росії історично завжди після військових поразок, політичних та економічних криз режим самодержавного правління змінювався колективним управлінням (семибоярщина, Політбюро тощо). А потім із правлячої групи виділявся реальний майбутній політичний лідер, якщо він встигав вижити у колі "заклятих друзів" та соратників.

Але якщо Захід і Китай не заохочуватиме зміну путінського режиму на поступову еволюцію влади в Росії, то значить світовим геополітичним гравцям вигідніше не лише різка зміна політичного режиму, обвалення путінської влади, а й радикальні зміни у федеральному устрої самої Росії, її дефрагментація на кілька великих конфедеративних утворень, а також денуклеризація та дефашизація Росії. 

"Перебудова" Росії, звільнення її від авантюрних геополітичних амбіцій та агресивного стилю в міжнародних відносинах стане однією з умов формування двополярного світу на основі принципу "керованої конкуренції" між США та Китаєм. Спільна зміна постпутинської Росії США та Китаєм покаже, чи зможуть вони успішно співіснувати та співпрацювати у 21 столітті.