Про навчання українських льотчиків на F-16.  

Зволікання з навчанням пов’язано з підготовкою тренувальних центрів. Річ у тім, що F-16 масово знімаються з озброєння, відповідно, натівські країни не потребують тренажерів і навчальних центрів для F-16. І от лише коли виникло питання постачання літаків Україні та підготовки льотного та технічного складу на них, тоді ця проблема стала актуальною. Пропускна здатність, кожна країна готувала не більше ланки, чотири пілоти щорічно, а зараз треба підготувати цілу бригаду, пише авіаексперт, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко для NV.ua, інформує UAINFO.org.

До того ж, тренажери і навчальні центри були неактуальними, вони вже були перепрофільовані під F-35. Тому виникла така проблема, що зараз, наприклад, Румунія, яка закупила в Нідерландів 32 літаки, бідкається, що навіть за гроші вона не має можливості готувати своїх пілотів. Та все одно, зараз пропрацьовуються різні варіанти.

Читайте також: РФ перекинула війська з кордону із Китаєм, щоб стримати контрнаступ України – британська розвідка

Навчання пілотів на F-16 — багатопланова проблема. Головне — є достатня кількість двомісних літаків F-16B, мінімально десяток є в Данії. Такі літаки є в Бельгії, залишились і в Нідерландах. Річ у тім, що бойова підготовка, льотна і вогнева підготовка на території Європи не проводиться. Вона раніше проводилися у Канаді, я, приміром, спостерігав її в Гуз-Бей, у Канаді. Зараз вона, здається, не працює і підготовка йде вже у Сполучених Штатах. Тобто тут такий багатоплановий процес, де навчати пілотів на тренажерах, де проходити практичний курс, де проходити бойову підготовку.

І це все має бути пов’язано в єдину систему та працювати за єдиним графіком. От ці проблеми зараз натівська бюрократія, яка відома своєю не дуже швидкою реакцією, пробує вирішити якнайшвидше. І загалом інформація була така: якщо наші міністри говорять, що навчання буде в липні, то данські, нідерландські офіційні особи говорять, що підготовка почнеться лише в серпні. От якась така ситуація.

Ніхто, не маючи політичного рішення, не буде вкладати гроші або організовувати процес навчання, коли невідомо, чи будуть навчати, чи не будуть. Чи будуть навчати на F-16, або на Gripen чи на F-18. Але все одно, запасні варіанти є. Наприклад, зараз у Румунії розгортає свою діяльність приватна компанія Draken International, вона у приватному порядку готова готувати пілотів і набирає льотний склад, вимоги до льотчика-інструктора: не менше двох тисяч годин нальоту на F-16, з них 500 годин у якості інструктора.

Я думаю, бажаючих буде багато, бо це стандартний наліт для пенсіонерів повітряних сил будь-якої країни, це можуть бути й американці, європейці з країн НАТО, які літали на цьому типу літака. Бо там загальноприйнято, що ти пройшов якісь серйозні курси, після цього ти повертаєшся до своєї частини і свій досвід викладаєш, навчаєш на базі своїх знань інших льотчиків своєї ескадрильї, молодих льотчиків. Тому це зараховується вже як інструкторський стаж. Тому загалом так, це реальна програма.

Якщо ти навчився на F-16 чи на F-18, то це означає, що ти ознайомлений із базовими процедурами, ти знаєш термінологію, маєш досвід польотів у системі протиповітряної оборони чи в системі повітряних сил НАТО. Загалом у Сполучених Штатах курс перенавчання з F-18 на F-16 складає три місяці. Здається, 72 дні чи щось таке, але без вихідних, підряд. І загалом три місяці з вихідними — це нормальний строк, після цього ти отримуєш ліцензію на те, що ти можеш бути пілотом F-16, якщо раніше літав на F-18, мабуть, що і навпаки.

Читайте також: Данілов назвав "завдання номер один" нинішнього етапу контрнаступу ЗСУ

Вік, у якому людина може вважатися пенсіонером із досвідом роботи та інструкторства на F-16 — 45 років — це 100%, ти вже пенсіонер у військово-повітряних силах НАТО. Ти або пенсіонер, або вже на наземних службах, або ще літаєш, але у високих званнях і в основному займаєшся командирською діяльністю чи штабною роботою. Але можеш ще так, підлітувати. Я у всякому разі не бачив 50-річних льотчиків, я досить багато брав участь і в авіашоу різних, причому як член екіпажу.

Хоча я не був реально членом екіпажу, але допуск був саме такого рівня. І міг вільно спілкуватись із льотним складом. Я не бачив льотчиків за 50 років, а в 45, якщо ти не виконуєш складний пілотаж, — це нормальний вік для того, аби продовжувати літати. У нас був генерал Нікіфоров, він літав до 55 років.