Оскільки не всі роботодавці декларують трудові відносини, держбюджет України втрачає близько 100 млрд грн щороку, а рівень тіньової зайнятості сягає 9% від кількості зайнятого населення.

Про це в ефірі Українського радіо заявив перший заступник начальника Центрального міжрегіонального управління Держслужби з питань праці Андрій Харченко, інформує UAINFO.org.

"Людина не може примусити роботодавця укласти трудові відносини, бо роботодавець сам повинен розуміти, що це його прямий обов’язок, оскільки офіційне працевлаштування гарантоване Конституцією та іншими нормативно-правовими актами у сфері регулювання трудових відносин. Роботодавець повинен розуміти, що створюючи нові робочі місця, він може отримати як державну підтримку, так і компенсацію. Зокрема, якщо ми говоримо про внутрішньо переміщених осіб, то держава передбачає компенсацію на виплату заробітної плати працівникам. Також передбачена компенсація витрат на навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації внутрішньо переміщених осіб чи інших працівників", — сказав Харченко.

Він наголосив, що у зв’язку із воєнним станом в Україні призупинили проведення планових і позапланових перевірок за дотриманням, зокрема, законодавства про працю, але з 16 червня 2023 року наказом Міністерства економіки Держпраці дозволили проводити позапланові перевірки, зокрема, щодо незадекларованої праці.

Тобто станом на сьогодні роботодавець, який свідомо ухиляється від оформлення працівників, може бути притягнутий як до адміністративної відповідальності, так і до кримінальної. А також до нього можуть бути застосовані фінансові санкції, тобто накладений штраф. Штраф за одного неоформленого працівника складає 10 мінімальних заробітних плат, тобто 67 тис. грн. Якщо ж будуть виявлені факти, що роботодавець вчиняє таке правопорушення повторно, то штраф збільшується втричі — 30 мінімальних заробітних плат, або 200 тис. грн. Тобто передбачені суттєві штрафи за використання нелегальної праці», — зазначив Харченко.

Він зауважив, що найбільші ризики використання незадекларованої праці в закладах громадського харчування, торгівлі, будівництві та сільському господарстві.

Харченко порадив звертатися до Держпраці, якщо роботодавець відмовляється від укладення трудового договору.

"Є можливість укладення строкового трудового договору навіть на місяць. Тому працівникові краще вимагати від роботодавця укладення такого договору. Працівник повинен розуміти, що, укладаючи трудовий договір, крім пільг, які передбачені йому як бонуси за виконану роботу, на нього поширюються і правила трудового розпорядку. Тобто в працівника фіксований робочий день, він має вихідні та оплачувані відпустки та лікарняні", — наголосив чиновник.

"Тобто якщо роботодавець не йде на укладення трудового договору, то працівник може звернутися до Держпраці та повідомити, що порушуються його права як громадянина щодо працевлаштування. Це стосується і того факту, якщо працівник вже працевлаштований, йому сказали, що він працює офіційно, але при цьому зарплата йому платиться не на картковий рахунок, а в конверті, а також відсутня інформація в Пенсійному фонді та Реєстрі застрахованих осіб про те, що йде нарахування та сплата єдиного соціального внеску. Тож працівнику необхідно звернутися до нашого органу, і ми будемо вживати необхідних заходів реагування — або прийти з інформаційним відвідуванням, або з перевіркою", — резюмує Андрій Харченко.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube