За даними Державної служби статистики України, від 1991 року до початку 2022 року на 100 жінок в Україні припадало 86 чоловіків. У деякі роки коливання цих цифр змінювалося, але не суттєво.

Чому жінки не повернуться до України

"За нашим прогнозом, який ми розробляли у травні-червні місяці цього року, після закінчення війни співвідношення жінок і чоловіків буде – 90-91 чоловік на 100 жінок. Поясню чому. Хоч і чоловіків більше гине на війні, але ми вважаємо, що значна частина жінок не повернеться з-за кордону до України після закінчення війни, тому диспропорція буде меншою. Під час складання прогнозу була розроблена гіпотеза щодо міграційної поведінки населення після закінчення війни, за якою було визначено співвідношення жінок, які повернуться до України або залишаться за кордоном. Як результат, співвідношення чоловіків і жінок змінилося", – розповідає сайту ТСН.ua Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ.

Читайте також: Скільки залишиться українців після війни: експерти про скорочення населення та катастрофічне співвідношення жінок і чоловіків

Після закінчення війни значна частина жінок не повернеться до України / Фото: Getty Images

Вчений додає, що все залежить від того, як жінки влаштуються в інших країнах, чи знайдуть там гідну роботу, якою буде політика цих держав стосовно наших біженців після закінчення війни.

"Крім того, дуже важливо – чи є житло у цих жінок в Україні, чи буде у них тут робота, чи залишилися тут живими їхні чоловіки. Чинників дуже багато, які на це впливають, головний – тривалість війни. За кордоном перебуває дуже багато людей, які родом саме зі східної України, де зараз тривають активні бойові дії. Тому ми вважаємо, що значна частина жінок не повернуться до України", – додає Олександр Гладун.

Чоловіки шукатимуть жінок

Що стосується людей у репродуктивному віці – від 15 до 49 років, то тут, за прогнозами вчених, буде перевага чоловіків, вона коливатиметься десь на рівні 110 чоловіків на 100 жінок, тому що саме ця група жінок становить більшість серед тих, які наразі виїхали з України.

"Може бути так, що після закінчення війни чоловіків репродуктивного віку буде більше, ніж жінок. Це, за нашим прогнозом, буде 2025 року й далі. Хоча репродуктивний вік стосується лише жінок, він, до речі, за міжнародними стандартами, становить віковий прошарок від 15 до 49 років. Звичайно, що деякі жінки можуть народжувати дітей у 13 років, залежно від біологічних особливостей, а також можуть народжувати й після 50 років. Але цей відсоток дуже малий. У чоловіків немає такого поняття, як репродуктивний вік, чоловік може і у 100 років зачати дитину", – пояснює сайту ТСН.ua вчений.

Він додає, що десь три чверті жінок, які укладають шлюб, мають вік 18-34 роки, а чоловіки – 21-39 років.

"Ми порівняли цю категорію людей у віці 15-49 років, і вийшло, що на 100 жінок буде 110 чоловіків. Тобто сильної статі після закінчення війни буде більше. Причина в тому, що більша частина жінок цієї вікової групи за кордоном, і вони, за нашим прогнозом, не повернуться до України", – розповідає Олександр Гладун.

Хто годуватиме дітей і літніх людей

Окрім того, вчені спрогнозували, яким буде демографічне навантаження в Україні після війни. Демографічне навантаження – це сумарне співвідношення дітей і людей старшого пенсійного віку до людей працездатного віку. Тобто тієї категорії, яка на собі везе локомотив під назвою Україна.

За словами Олександра Гладуна, в Україні люди працездатного віку згідно з законодавством – це особи у віці від 16 до 60 років. Людина у 16 років уже може виходити на ринок праці, а 60 років – межа офіційного виходу на пенсію. Хоча у нас державні службовці виходять на пенсію у віці 62 роки.

"Зрозуміло, що люди у нас працюють і після 60 років. Але для дослідження ми взяли саме такий віковий зріз – від 16 до 60 років. Як це розраховується? Беремо чисельність дітей у віці 0-15 років, до них додається населення у віці 60 років і старше, а потім береться відношення до кількості осіб 16 та 59 років. Потім усе це множиться на 1000, тобто розраховується на тисячу осіб. Так от, якщо взяти дані на початок незалежності України за 1991 рік, то у нас демографічне навантаження було 708 (із них дітьми 389, а особами старшими 60 років – 319), тобто стільки дітей і осіб у віці 60 років і старше на когорту працездатного населення. До 1999 року у нас переважало навантаження саме дітьми, а після – населенням у віці 60 років і старше. А на початок 2022 року демографічне навантаження у нас було 688 – 270 за рахунок дітей і 418 за рахунок осіб старше 60 років", – пояснює вчений.

За прогнозом науковців, після 2025 року демографічне навантаження буде зменшуватися, а потім знову зростати.
 
"На 2037 рік демографічне навантаження становитиме 624, але дітьми – 174, а особами старше 60 років – 450. Тобто в порівнянні з 1991 роком демографічне навантаження зменшиться, але пропорція між дітьми та людьми старше 60 років збільшиться. Зросте навантаження саме особами похилого віку, яким 60 років і більше. Звичайно, що через це варто очікувати навантаження на формування Пенсійного фонду, а також на групу працездатних осіб, які наповнюють Пенсійний фонд. Зменшення навантаження дітьми – це теж тривожний дзвіночок, бо у нас постійно знижується народжуваність", – зазначає Олександр Гладун.

Чому можуть переглянути прогноз

Вчений пояснює, що їхній прогноз складався в умовах повної невизначеності щодо народжуваності, смертності та міграції населення. За основу бралася територія нашої держави в кордонах 1991 року, тобто з Кримом і тимчасово окупованими територіями.

"Нам довелося робити експертну оцінку. Якщо після закінчення війни відновиться демографічна статистика і ми реально побачимо, скільки людей повернулося до України, то цей прогноз буде переглядатися. Можливо, він буде переглядатися вже наприкінці цього року, якщо ситуація буде змінюватися. Перегляд прогнозу – це стандартна процедура. Наприклад, ООН по всіх країнах світу розробляє прогноз до 2100 року і раз на два роки його переглядає. Тому якщо у нас зміниться ситуація, то зміниться і сам прогноз. Наразі він такий – відповідно даних, які ми мали на кінець травня й початок червня цього року", – зазначає Олександр Гладун.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube