Бачу, що як завжди в Україні панують емоції замість реального зосередження на конкретних проблемах. Зокрема, щодо т.зв. "конфлікту" України з Польщею, то, якщо заглибитися у питання, то стає зрозумілим, що це не зовсім саме конфлікт Польщі та України, а швидше – конфлікт Польщі та ЄС, де Україна – основний інструмент ведення "бойових дій".

Таку думку на воасній сторінці у Facebook висловив політолог Петро Олещук, інформує UAINFO.org.

Просто нагадаю, про що мова.

Раніше діяла заборона Єврокомісії на імпорт української сільськогосподарської продукції. Впроваджена вона була з травня цього року під активним впливом тієї ж Польщі, яка уже впроваджувала раніше одноосібні заборони.

Заборона діяла, аж тут її дія припинилася, і Єврокомісія продовжувати її не стала. І всі дежрави ЄС це визнали, окрім трьох: Польщі, Словаччини та Угорщини.

Таким чином, не було підступної України, яка раптом вирішила завалити Польщу зерном. Було рішення Єврокомісії, яке визнали усі, окрім трьох держав. До речі, це одностороннє невизнання засудила, наприклад, Франція.

Таким чином, ми маємо справу не з простою "торговою війною" за участі чотирьох держав, ми маємо справу з сутнісним для ЄС питанням.

І це питання дуже важливе для України, яка теж, наче, йде до ЄС. То що, кожна держава у ЄС може самостійно переписувати торгівельні правила, виходячи з власного бачення? А що тоді можна ще переписати? І як?

Це дуже серйозне питання, бо нікуди Україна від виготовлення сільгосппродукції не дінеться. І Польща зі Словаччиною, очевидно, теж. Тобто, якщо ми будемо у рамках одного ринку, то треба буде думати, як співіснувати нашим сільгоспвиробникам. На підставі яких правил? Загальних? Чи для українців вигадають якісь "особливі"? А якщо будуть "особливі", то чи буде це справді членство у ЄС?

А у нас все завжди зводять до якоїсь мелодраматичної історії, істерик та криків, хоча це фундаментальне питання про долю ЄС, дотримання правил, і місце у цьому ЄС для України.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube