Олена Головня, вчителька, розповідає Новій Українській Школі , що навчальний рік у Швейцарії починається в середині серпня, на відміну від українських, інформує UAINFO.org .
Відрізняється також і розклад, уроки стартують о 07:20. Обідають школярі вдома у перерву з 11:40 до 13:30, а після – повертаються на одну або дві пари. Під час великої перерви викладачі чергують на вулиці, адже діти обовʼязково мають виходити на шкільне подвірʼя.
Після занять з фількультури, які проходять окремо для хлопців і дівчат, учні мають приняти душ, якщо повертаються за парти.
Спортивні змагання обов’язкові для всіх учнів
Вчителька також додає, що фізична підготовка передбачає уроки у фітнесцентрах, скеймайдачинках та складання норматив із плавання. А от предмет домашнього господарства, де вчаться шити, прасувати та готувати, відвідують всі школярі.
"Також мене вразило оснащення школи, зокрема, актова зала-трансформер, спортивний комплекс із різноманітним інвентарем і майстерні для трудового навчання, де є все необхідне", – ділиться педагог.
Олена Головня розповідає, що для дітей існують певні вимоги щодо дрес-коду:
Також школа вважається місцем роботи, тому діти мають дотримуватися дрес-коду :
одяг має бути зручним і функціональним, але не провокаційним та без образливих слів (нецензурна, лайлива лексика);
ніяких довгих тренувальних штанів чи легінсів поза уроками фізкультури;
одяг із ксенофобськими, расистськими, сексистськими чи іншими неприйнятними текстами чи зображеннями та символами (наприклад, реклама алкоголю) не допускається;
носити головні убори, кепки та капюшони під час уроків не дозволяється;
учням, які цього не дотримуються, дають нейтральну футболку, яку одягають поверх образливого одяг
Не можна користуватися і телефонами на території закладу, це правило стосується і викладачів. Виключенням може стати лише звернення батьків, коли дитині необхідно бути на звʼязку з лікарем або батьками через стан здоровʼя.
Піклуються у школах Швейцарії і про здоровʼя, зокрема учні мають проходити обовʼязковий профілактичний огляд у шкільного стоматолога. Якщо у дитини є проблеми – батьки самі вирішують, де саме лікуватися, розповідає педагог.
Правила для батьків
На початку навчального року для батьків організовують дні відвідування школи. Це дає їм можливість побачити шкільну інфраструктуру, познайомитися з вчителями.
В інші дні батьки можуть відвідувати школу тільки після попередньої консультації з вчителями або адміністрацією.
Також у школі проводять батьківські збори. Вони відбуваються не частіше ніж раз рік і мають сприяти комунікації між школою та батьками. А в старших класах взагалі проводяться тоді, коли є така потреба.
Якщо діти хворіють і пропускають школу понад три дні, класний керівник може вимагати медичну довідку.
Про самовільні пропуски вчителі мають повідомляти дирекцію.
Батьківські збори проводять раз на рік у середній школі, а у старшій – за необхідності. Забезпечують школярів і спортінвентарем та канцтоварами. Закупівлю проводять за рахунок місцевої громади, каже українська вчителька.
Додає, що й серед викладачів свої умови. Зокрема, незалежно від посади до усіх звертаються на "ти". Також кожен вчитель має ключі від усіх приміщень школи.
ЯК ДАЛІ ВЧАТЬСЯ ДІТИ ПІСЛЯ ІНТЕГРАЦІЙНОГО КЛАСУ
За тим, як наші діти адаптувалися до нової школи та які успіхи мали у вивченні німецької, час від часу спостерігав директор. Це відбувалося на перервах чи на уроках. Він просто дивився за учнями, тобто все було в спокійній і невимушеній атмосфері.
Якщо директор хоче прийти на урок, то попереджає про це за тиждень. І каже, що це не перевірка вчителя, а спостереження за дітьми, аби потім зрозуміти, у які класи їх розподілити. Ніхто спеціально до таких уроків не готується, вчитель просто працює з дітьми.
У школі ми з учнями долучалися до різних спортивних та культурних заходів:
готували малюнок на конкурс плакатів;
змонтували та показали фільм про українські міста до та під час війни;
влаштували виставку до Дня Незалежності України;
підготували та запросили всю школу на яскраву театральну виставу німецькою мовою “Аліса в країні мрій”. До речі, декорації та костюми виготовили самостійно.
Малюнок учнів інтеграційного класу
За виставу діти отримали від громади подарунок — мандрівку в планетарій у місті Люцерн. У цій екскурсії все бло продумано до дрібниць — на вокзалі підготували маршрут мандрівки, видали квитки, на платформі зустрів залізничник і провів до місць у вагоні, які були підготовлені спеціально для наших дітей (був напис “Інтеграційний клас”). Діти та вчителька були вражені такою турботою.
У цьому навчальному році інтеграційний клас не працює. Частина дітей зараз вчиться у звичайних класах тієї ж школи. А ті діти, яким виповнилося 16 років і які підтвердили знання німецької мови на рівні А2, перейшли до навчально-професійного закладу. За віком вони не могли далі вчитися в школі Oberstufenzentrum, адже тут вчаться учні з 5 до 9 класу, а далі переходять в інші заклади.
Що цікаво, коли діти вчаться ще в середній школі, для них влаштовують дні профорієнтації та дають змогу спробувати себе в певній професії. Учні 9 класу ходять у ці дні в майстерні, перукарні тощо.
Наразі Олена Головня працює вчителем-асистентом у закладі інклюзивної освіти. Але й далі тримає зв’язок із дітьми та вчителями школи, де діяв інтеграційний клас. Учителі кажуть, що нашим дітям не просто, та вони дуже стараються.
У розкладі інтеграційного класу було три предмети — німецька, фізкультура та мистецтво
