З’ясував для себе, що у нас не тільки політика рясніє популістами, а й серед народу чимало людей, готових відстоювати свої ідеї тільки ротом і обмежувати свої запити лише почутими декларуваннями намірів. Не зробив? Ну але ж хотів.

Люди часто не розрізняють слова/намір та дію, помилково вважаючи їх тотожними поняттями. І що позицію мати недостатньо, її треба ще чимось підкріпити чи реалізувати. Бо просто від слова "цукор" у роті солодко не стає.

Таку думку на власній сторінці у Facebook висловив блогер Володимир Гевко, інформує UAINFO.org.

Одна людина з автоматом ефективніша за сотню, котрі голосно кажуть "см@рть ворогам!". Хоча вона може навіть нічого не казати, а зціпивши зуби тиснути на спусковий гачок і бурмотіти собі щось під носа. Навіть російською, так.

Під новинами про мітинг студентів Політехніки з вимогою звільнити Ірину Фаріон безліч скажених криків, шо всі вони московські запроданці і що це величезний удар по українській мові. Ледь не хана мові буде. Ну цирк. Якщо наша мова тримається здебільшого на Ірині Фаріон, то вона справді у загроженому стані. Але, на щастя, це далеко не так.

"Вона захищає українську мову!" У чому полягає її захист і від кого? Якщо 99% її читацької і глядацької аудиторії - україномовні. Це проповідь церковному хору, переконання переконаних. Україномовні між собою обговорюють, що українська мова це кльово. Вражаюча ефективність, шо нє? Це кухонне дисидентство, сьорбати чайок ввечері і казати, що влада сволочна.

Просто хейтити російськомовних - не захист української мови і не її підтримка. Це як хейтити бідних, що вони загроза національній економічній безпеці і хай негайно переходять на більші заробітки. Бо багаті люди нам потрібні - це більше податків, більше донатів і взагалі. Очевидні ж речі, ше треба їм пояснювати, тим бідним? Кричати про зубожіння, про жебрацьку пенсію і низькі зарплати. І я упевнений, що такі пости збиратимуть тисячі захоплених репостів. Але чи зросте від того пенсія хоч на копійку? Та ні, бо ріст пенсій і зарплат має економічні механізми і саме їх треба рухати. І якщо нічого не робити, а просто говорити – то будемо мати лише слова. Ну і лайки з репостами, так. Цілий день при ділі. «Нема хліба? То їжте тістечка».

Чи може русифікація відбувалась гаслами і криками "геть україномовних!"? О, ні, русифікаційна влада мовчки робила безліч ДІЙ, які мали вагу. То чому дерусифікація має відбуватись інакше?

Принцип "дурень думкою радіє" прям якесь наше національне прокляття. Навіщо дорікати політикам про популізм, якщо у них це не причина, а наслідок. Що вони просто намацали цілу орду бажаючих просто слухати. Багато українців хочуть не перемоги, а слухати, що перемога буде. Чи отримують вони бажане? О, так.

Мене ще з Шустерових передач бісило оце "А ви чули шо вчора Юлька йому сказала? А що він їй відповів? Але гарно сказала." Це він з політики зробив системну показуху і політика з процесу дій стала просто ток-шоу. Поговорити, зробити трохи людям шоу. Саме політичні ток-шоу навчили політиків ПРОСТО ГОВОРИТИ. І з'явились цілі технології, що говорити, коли і кому. Щоб це позитивно впливало на рейтинг.

Я за все хороше і проти всього поганого. Ні війні. Так високим зарплатам і хорошій погоді. Хто не засердечить цей пост - не має серця і проти України.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube