Напад Росії на Україну, схоже, досить сильно налякав білоруського диктатора.

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко розглядав можливість втечі через Польщу, оскільки не довіряв Кремлю. Про це пише польский журналіст Збіґнєв Парафянович у своїй книзі Polska na wojnie ("Польща на війні"), яка розкриває раніше невідомі "польські" аспекти російсько-української війни, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

Читайте також: “Все одно буде наша”: Лукашенко видав феєричну маячню про Україну і “втечу” Зеленського

Так, польські посадовці розповіли журналісту на умовах анонімності, що в перші місяці російського вторгнення в Україну Варшава була серйозно занепокоєна через можливий вступ Білорусі у війну. Але самим лише занепокоєнням поляки не обмежилися і почали готувати сценарій відправки в Білорусь "антирежимних диверсійних груп", щоб вони сіяли хаос в тилу білоруської армії.

Однак сам Лукашенко тоді був так нажаханий, що навіть почав надсилати до Варшави різними каналами запити про те, чи дозволять йому перетнути кордон і вилетіти з найближчого польського аеропорту. Як зазначається, диктатор чудово розумів, що росіяни не дозволять йому вилетіти з білоруського повітряного простору, якщо війна піде за поганим для них сценарієм.

Читайте також: Наєв розповів, для чого Білорусь постійно продовжує військові навчання

Також у книзі розповідається, що під час російсько-українських мирних переговорів у березні 2022 року, які проходили на білоруській території, саме польські спецпідрозділи гарантували безпеку українських делегатів. Польські бійці супроводжували українців на гелікоптерах, які приземлилися на білоруській землі.

За збігом обставин, у перші дні повномасштабного вторгнення польські спецпризначенці перебували у Броварах, де вони тренували українських колег. Але евакуюватися одразу вони не стали, а затрималися на певний час, аби зібрати розвідувальні дані. Стверджується, що аналогічно відбулося із британськими спецпризначенцями.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube