MENU

Квест "Пізнаємо Україну": позитивні емоції та спогади, які залишаться на все життя. ФОТО

212 0

Квест "Пізнаємо Україну": пізнавальні, позитивні емоції та спогади, які залишаться на все життя. ФОТО

152 сім’ї або команди друзів стали учасниками квесту #пізнаємо_Україну в Національний музей народної архітектури та побуту України.

Радимо вибрати один із днів та пройти маршрутом квесту, який проводить Міжнародний жіночий рух "За сімейні цінності", інформує UAINFO.org.

Це пізнавальні, позитивні емоції, психологічне розвантаження, а головне спогади, які залишаться із кожним на все життя.

Перші 100 сімей або команд друзів, які у червні пройдуть маршрутом, самостійно ознайомляться із цікавими фактами, зроблять фото на локаціях, викладуть у себе в соцмережі із хештегом #пізнаємо_Україну  28 червня з 12:00 до 20:00 отримають приз у просторі «ЦІННОСТІ», вул. Володимирська, 69, м. Київ.

Щоб легше було самостійно пройти локаціями квесту, ми підготували фото підказки.

1. Пройдіть від центрального входу через житнє поле і зробіть перше фото «Ви, жито і безкрайнє небо».

  • Перше жито наші предки трипільці вирощували ще 7 тисяч років тому.
  • Житній Дід або Дідух – це прадавній символ Різдва, який роблять із колосків жита. Він символізує старшого в роду, зв’язок поколінь, що мусить тривати нерозривно, символ багатства та добробуту, оберіг спокою та життя роду. Його вносять у дім 21 грудня напередодні Зимового Сонцестояння.
  • Житомир — це ім’я радника київських князів Аскольда і Діра, який після їх загибелі не захотів служити новому князеві, Олегу, а пішов зі своїм військом та заснував поселення, назвавши його своїм іменем. Житомир – жити в мирі, як Володимир – володіти миром.
  • Заспівайте рядки народної пісні:

           Зеленеє жито, зелене,
           Хорошії гості у мене.
          Зеленеє жито, женці жнуть,
          Хорошії гості в хату йдуть.

2. Завітайте в хату онука Тараса Шевченка і зробіть фото на фоні кролевецьких рушників.

  • Шість тисяч років тому трипільці володіли ткацтвом, ткали та вишивали перші рушники. Кролевецький рушник відомий ще з 16 століття, він зберігає орнамент часів трипілля.
  • Восьмипелюсткова квітка – знак Сонця. Ромбічні знаки – символи плодючості та земних щедрот. Орли - весільно-обрядові обереги, які символізують поєднання чоловічого і жіночого начала.
  • Їх особливістю є поєднання двох кольорів – білого й червоного, і їх називали «королівські», «красні», «княжецькі».
  • Кролевецьким рушником, як поясом, підв’язували наречену, покриваючи її лоно довгими рушниковими кінцями, щоб захистити її. Тарас Шевченко був настільки вражений красою кролевецьких рушників, що звернувся до відомого ткача Демида Кошука з проханням виткати йому рушник на весілля.

 

3. Відвідайте церкву святої мучениці Параскеви-П’ятниці, що була свідком Коліївщини й зробіть фото на її фоні.

  • Церкву заснувала Урсула Радзивіл, остання представниця шляхетського роду Вишневецьких, хрещена донька гетьмана України Івана Мазепи, дружина Михайла Радзивіла - Великого гетьмана Литовського.
  • 25-метрової висоти храм, збудований без жодного цвяха із так званого «залізного дуба» і названий науковцями «останнім дубовим гігантом Наддніпрянщини», 1742 року.
  • Церква геніальний витвір народних майстрів доби українського бароко. Зверніть увагу на вхід – форма людського тіла. На маківках хрести із півмісяцем і квітами.
  • Християни звертаються до святої Параскеви-П’ятниці як до цілительки, а також покровительки шлюбу та чесної торгівлі. А ще в храмі є чудотворна ікона «Марія обрете благодать у Бога», яка чує щирі молитви.

 

4. Завітайте до української школи та зробіть фото на фоні навчального класу.

  • Першу школу відкрив князь Володимир у 988 році в Києві. У ній діти вивчали 7 дисциплін: граматику, арифметику, геометрію, астрономію, риторику, діалектику та музику.
  • Дівчата завжди навчалися на рівні із хлопцями, але в окремих школах. Перша школа для дівчат була при Андріївському монастирі в Києві. У дівчат ще викладалась вишивка.
  • Під час Гетьманщини в Україні кількість шкіл перевищувала кількість населених пунктів.
  • Українці завжди були надто освідченні, тому робили успішні кар’єри також в інших країнах. росіїська імперія одразу заборонила вивчення української мови в школах – подивіться, як змінився учнівський розклад.

 

5. Обійдіть школу і знайдіть українську хату із вишеньками-черешеньками, вкриту очеретом. Зробіть фото на фоні хатніх розписів.

  • Трипільці будували двоповерхові хати і розписувати їх обереговими символами. Хати трипільців за технологіями будівництва майже такі самі як українська мазанка: будували із дерева і вапна, покривали соломою.
  • Місце для побудови хати ретельно вибирали. Не можна було будувати, де раніше проходила дорога, де когось раніше вбили або покалічили, де стояв будинок, що спалила блискавка. Щасливими місцями були такі, де могла лягти худоба, де проходили шляхи мурашок – це вважалось за символ родючості.
  • Якщо закласти хату на новий місяць, то в хаті буде завжди достаток. Найбільш сприятливими днями вважались вівторок, четвер, п’ятниця і субота.
  • Головні узори розташовувались усередині хати. Найчастіше розписували квітами. Серед найулюбленіших сюжетів – дерево життя. Хата і сама подібна до символу дерева життя - призьба символізувала корені дерева, стіни – стовбур, а дах верхівку-крону. Обводили червоною смугою всі стіни трохи вище підлоги. Така безперервна смуга слугувала захистом від проникнення в домівку лихих сил. Поріг вважається місцем де перебувають предки, тому завжди вклонялись, перед тим, як зайти або вийти.

 

6. Подивіться, як обмолочувалося зерно у 100-річному вітряку родом з Херсонщини та зробіть фото.

  • Водяні млини в Україні з'явилися 7 тисяч років тому, а вітряки – 4 тисячі років. Вітряки мали чотири, шість або й вісім крил.
  • Вітряки, на відміну від водяних млинів, працювали цілий рік. Робота зупинялася тільки якщо не було вітру. З часом на таких млинах, мололи не тільки борошно, але й жали соняшник, щоб отримати олію.
  • Той, хто молов, звався мірошником, а дочка його – мельниківна. Мірошник брав за роботу 25% від перемеленого зерна. Свою долю він міг продати або обміняти, а гроші вкласти в новий млин. Таким чином, підприємство розросталося та давало значний прибуток. Ярема Вишневецький володів мало не пів тисячею млинів.
  • Крила цього вітряка складаються з двох ліній, що перетинаються, утворюючи хрест – це своєрідне стародавнє дерево життя. Розмах крил херсонського велетня – 28 метрів. За формою дах вітряка, схожий на перевернутий човен.

 

7. Завітайте в перший в Україні громадський центр «ЦІННОСТІ» за подарунком.

https://www.instagram.com/tsinnosty?igsh=OTdiZmV1M3BuZHQw

Ми щиро вдячні всім, хто вже підтримав і підтримає ініціативу нашого Всеукраїнського молодіжного руху «МРІЯ». Знайомтесь ось ця свідома молодь, яка на волонтерських засадах прагне зробити Україну сильнішою. Молодь, яка продовжує справу нашої команди, що подорослішала). Молодь, яка генерує ідеї, формує тренди та робить добрі справи у сьогоденні заради майбутнього і стає сильнішою:

Бардас Юліан, Громова Дарина, Линик Злата, Циганенко Богдан, Федосенко Тимофій, Ярова Оксана, Дзюман Тетяна і координатор всеукраїнської молодіжної ради «Мрія» - Мельник Марія

https://www.facebook.com/profile.php?id=61559169736226

Цим квестом вони заохочують людей різного віку, різних національностей, з різних країн світу дізнаватися більше про культуру, історію та традиції українського народу.

#за_сімейні_цінності

#for_family_values

#Цінності

#Ukraine #Ukraine_is

#культурний_фронт

#разомдоперемоги

#stopwar #StandwithUkraine

#пізнаємо_Україну

Підписуйся на сторінки UAINFO FacebookTelegramTwitterYouTube

UAINFO 


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини