Російські окупанти знову почали возити паливо через Кримський міст. Раніше таке транспортування було призупинене через загрози ударів по цьому об'єкту з боку України, яка зберігається й донині.

На цей крок окупанти змушені були піти після влучнихта результативних ударів по російських поромах у Керченській протоці. Про це йдеться у новому аналітичному матеріалі американського Інституту вивчення війни (ISW), передає OBOZ.UA, інформує UAINFO.org.

Після того, як США дозволили використовувати американське озброєння для ударів по військових об'єктах на російській території, що межує з Харківщиною, держава-агресорка була змушена змінити схему транспортування та дислокації.

Так, як заявляли агенти партизанського руху "Атеш" 10 червня,  нещодавно окупанти передисловкували системи ППО з тимчасово окупованого Криму до Бєлгородської області, аби прикрити військові об'єкти там. Тож тепер російська ППО не повністю прикриває півострів.

І при цьому, наголошують аналітики, на кадрах від 8 червня видно, що загарбники знову почали транспортувати паливо через залізничну частину Керченського мосту. З березня поточного року окупанти цього не робили через загрози українського удару по мосту під час перебування на ньому вагонів з паливом. Адже влучання по таких вагонах могло би допомогти зруйнувати міст.

Однак 30 травня, після результативних ударів українських військ по поромах, що курсували через Керченську протоку, змусили окупантів повернутися до використання залізниці на Керченському мосту.

"Незрозуміло, чи продовжить російська влада використовувати залізничний міст через Керченську протоку для транспортування палива та матеріально-технічного забезпечення до окупованого Криму в найближчій та середньостроковій перспективі. Це, ймовірно, пом’якшить деякі логістичні обмеження, оскільки Росія намагається компенсувати втрачені пороми через протоку, але зробить міст через Керченську протоку дедалі вразливішим до ударів з боку України, особливо якщо російська протиповітряна оборона Криму погіршиться, як повідомив "Атеш", – описали ситуацію аналітики ISW.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube