«Ось, нарешті, можутрохи розповісти про сьогоднішній вирокЗапорожцю», - пишет блогер bilozerska.

«Почалося зі свободівськогомаршу від Броварської прокуратури досуду, на який я не змогла потрапити.Прийшла вже на сам суд.

Під судом - сотніпівтори людей, прапори, плакати, всебільше і більше народу в футболках ізЗапорожцем. 

Ментів простонеймовірна кількість, перегородиликоридор, пускають до зали суду лишежурналістів. Телекамер стільки, що дужеважко знайти місце для штативу, томуставлю його попереду інших камер - добре,що він у мене нижчий за стандартні.Встановлюю камеру, присідаю біля неїнавпочіпки. В результаті я була єдиноюна весь зал людиною, яка не стояла, асиділа, коли зачитували вирок. А що? Ятакий суд не поважаю. Набагато більшеповажаю роботу журналістів, і кращепошлю оту суддівську трійцю нафіг, ніжзіпсую кадр котромусь із колег. 

Колиодин з відеооператорів (не навмисно,йому просто не було де стати), мертвозакрив від мене Запорожця - довелосявзагалі залізти всередину трибуни ізнімати звідти. В результаті є повневідео зачитування вироку, дуже скоро яйого викладу і раджу подивитися - тамтака нахабна і цинічна брехня, що волоссястає дибки.

Запорожець тримавсянадзвичайно мужньо. Не мовчав, повагидо суду не демонстрував, навпаки - голоснокоментував кожну брехню судді Міхієнкової,а почувши цифру - 14 років, навіть наобличчі не змінився. Вона ж підвищувалаголос, щоб його заглушити - марно. Взагалі,читала цей ганебний вирок таким дзвінким,поставленим голосом, з таким виразом,як школярі декламують вірші - нібинавмисно знущалася з усіх присутніх.Типу, ви тут пікетували, галасували, настолах стрибали - а буде так, як скажуя, істота у мантії. Було б чим пишатися- тим, що та, хто вирішує людські долі,тобто, просто в силу професії зобов’язанабути незалежною, отримує накази згориі змушена їх виконувати. Один такийсуддя гірший за десяток убивць - нетаких, як Запорожець, а справжніх», - сообщает bilozerska.

Стычка с милицией после зачитывания приговора.