Трагедія з малайзійським Boeing-777, який виконував рейс МН370 з Куала-Лумпура в Пекін сталася 8 березня 2014 року. Зв'язок з літаком був втрачений, коли він перебував на Південно-Китайським морем. На борту було 239 осіб, з них 12 членів екіпажу та 227 пасажирів. Пошукова операція тривала понад два місяці, однак жодних результатів вона не дала.

Нещодавно дослідникам вдалося з'ясувати деталь, яка наблизила до розгадки таємничого зникнення літака. Що це за деталь, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Daily Mail, інформує UAINFO.org.

З моменту катастрофи з малоазійським літаком минуло майже 10 років. Було проведено безліч спроб зрозуміти, що ж сталося з пасажирами рейсу МН370.

За словами дослідників, таємниця втраченого рейсу МН370 незабаром може бути розкрита, бо знайдено сигнал, який може привести до місця останнього спочинку літака. Підводні мікрофони, також відомі як гідрофони, вловили сигнал приблизно в той самий час, коли ймовірно розбився малайзійський літак.

Дослідники з Кардіффа виявили дуже короткий сигнал на 6 секунд. Зараз дослідникам потрібні додаткові тести, щоб визначити, чи можуть звуки, записані мікрофонами, привести до місця падіння літака.

Відправною точкою для дослідників стало припущення, що 200-тонний літак вивільнить стільки ж кінетичної енергії, скільки невеликий землетрус, якщо він впаде зі швидкістю 200 метрів за секунду.

Ця кінетична енергія була б достатньо великою, щоб її зафіксували підводні мікрофони за тисячі миль, два з яких - на мисі Леувін у Західній Австралії та на британській території Дієго-Гарсія - були досить близько, щоб виявити такий сигнал.

Створені для виявлення будь-яких порушень Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, робочі станції розташовані лише за десятки хвилин сигналу від місця останнього радіолокаційного контакту літака.

Нещодавно виявлений сигнал, виявлений у часовому вікні, коли міг розбитися літак, був зареєстрований лише на станціях на мисі Леувін, що "викликає питання щодо його походження".

Дослідник, доктор Усама Кадрі сказав, що, хоча зчитування сигналу не є переконливим, "дуже малоймовірно", що чутливі гідрофони не вловили б удар великого літака, який впав в океан.

Його команда вважає, що подальші дослідження нещодавно виявленого сигналу можуть нарешті розгадати таємницю. Якщо сигнали, виявлені на мисі Леувін, так і на Дієго-Гарсіа, набагато сильніші, буде потрібно зробити подальшій аналіз сигналів від обох станцій.

"Якщо буде виявлено зв'язок, це значно звузить, майже точно встановить місцезнаходження літака. А якщо сигнал не пов'язаний, то прийдеться переоцінити місце та часові рамки аварії, які використовувалися як відправні точки в пошуках", - зазначив вчений.

Варто також зазначити, що лондонська супутникова компанія Immarsat виявила, що один з її супутників щогодини отримував сигнали від МН370 протягом семи годин після того, як він зник з військового радара.

За останні 10 років було побудовано декілька версій падіння літака, одна з них - у нього закінчилося пальне і пілоти з невідомих причин відхилилися з курсу Куала-Лумпура - Пекін. Попри масштабні пошуки рятувальників з усього світу, місце падіння літака так і залишилося невідомим.

29 липня 2015 року на о. Реюньйон в Індійському океані було знайдено уламок (фрагмент крила) невпізнаного літака. Згодом експертиза підтвердила, що цей уламок, найімовірніше, належить зниклому літаку. Загалом було знайдено 18 уламків, які "дуже ймовірно або майже напевно походять від МН370".

Ще через рік на пошуки вирушило китайське судно, яке було обладнане гідроакустичною системою. Згодом до них доєдналися рятувальники Австралії та Малайзії. В січні 2017 року міжнародна група припинила пошуки уламки літака. Вони обшукали 120 тисяч квадратних кілометрів і нічого не знайшли.

У березні 2024 року близько 500 родичів пасажирів рейсу МН370 закликали розпочати нові пошуки малайзійського літака, що вважається зниклим безвісти вже 10 років.

Карта польоту рейсу МН370 (скриншот)