MENU

В‘ячеслав Ільченко: Аналіз енергетичної системи України. Частина перша

1255 0

Вячеслав Ільченко: Аналіз енергетичної системи України. Частина перша

Аналіз нашої енергетичної системи буде величезним, так що швидше за все це буде серія постів, кожен із яких буде дуже довгим. Сьогодні буде такий, знаєте, засадничий пост із визначеннями і основними поняттями.

Розпочати необхідно зі структури нашої енергетики. І одразу необхідно зауважити, що вона складається із трьох компонент:

- Генерація електрики;

- Розподіл електрики;

- Споживання електрики.

Всі ці три компоненти поєднуються в складний граф, кожний вузол якого відповідає так званій "операційній зоні". Його ми будемо розглядати аж в самому кінці, коли ми з'ясуємо, яким ресурсом можемо оперувати і який у нього потенціал, інформує UAINFO.org з посиланням на Facebook В‘ячеслава Ільченко.

Читайте також: Чому вночі відключають світло і як складають графіки: 5 питань енергетикам

Найважливіша, само собою, генерація. Як правило, її у нас ділять за двома категоріями:

- За класом: базова та маневрова;

- За типом: атомна, теплова, гідроенергетична, сонячна, вітрова, біогазова тощо.

Якщо тип генерації питань не викликає, то класами генерації у нас часто маніпулюють. Тому на початку аналізу я дозволю собі дати визначення.

Базовою називається генерація електрики, на яку ми завжди можемо розраховувати, що вона не вийде з ладу, не буде зруйнована і не буде якимсь іншим чином раптово виключена з електричної системи. Всі такі електростанції формують становий хребет енергетики - англійською backbone.

Маневрова генерація - це нерегулярна генерація, яка виробляє електрику не постійно (найчастіше тому, що джерело є переривчастим або швидко вичерпним - наприклад, сонце, вітер, викопне паливо тощо) і або зменшує потребу в поставках електрики з базових електростанцій, або вмикається тоді, коли такі поставки або начисто неможливі, або перевищують пропускну здатність розподільчих ліній. Англійською це називається operative reserve margin.

Ми зараз приєднались до системи ENTSO-E, європейської системи ринку електрики. Її базою є так звана UCTE Grid - щоб ви просто розуміли, йдеться про 667 ГВт електрики, із яких приблизно 550 ГВт - базова енергетика, а 80 ГВт - маневрова.

Собівартість електрики на всіх електростанціях різна. От як би вам не розповідали про ринок і не гвоздили по голові "світовими цінами" (вибраними по преміум-сегменту, бо якщо прибуток - то не менше 200%, а то пацани не поймуть) - а кожен вид електрики має свою окрему собівартість, яка залежить від двох основних факторів:

- яка кількість палива згенерує 1 кВт-год;

- чи може бути електрика від конкретного виробника доставлена до конкретного споживача напряму, чи із мінімальним числом розподільчих переходів (хопів).

Читайте також: Відключення стали тривалішими: у Міненерго пояснили, що відбувається, і коли світла стане більше

Відповідно, ринок електрики в тій формі, в якій він був запроваджений у 2017 році - і взагалі в будь-якій формі - навіть теоретично можливий лише тоді, коли енергетична система країни є повністю (або, принаймні на достатньо високому рівні) зв'язною - тобто, коли кожен споживач може придбати електрику з будь-якої обраної ним електростанції - або принаймні, має достатньо вільний вибір, щоб придбати не ту електрику, "яку пан монополіст скаже", а ту, яка найбільш підходить в ціновій категорії. Так, ринок електрики також сегментується за ціновими категоріями, як і будь-який інший ринок.

В цьому плані слід зауважити, що основним напрямком розвитком системи ENTSO-E є... підвищення зв'язності європейської електричної мережі. Тому що чим більш зв'язною є мережа, тим більший вибір матиме споживач і тим більш конкурентним буде ціноутворення. Відповідно, більш стійкою і буде сама енергосистема - бо якщо у когось різко збільшиться споживання, знайдеться шлях доставки електрики з маневрового пула.

На сьогодні відсоток зв'язності європейської мережі становить приблизно 10%, а до 2030 р. цей відсоток планується довести до 15%. Цей відсоток є одночасно і рамкою, на яку потужність мають бути розраховані лінії імпорта-експорта кожної країни. Якщо країна профіцитна по енергетиці, вона має бути здатна експортувати 15%, якщо дефіцитна - то імпортувати.

Одразу скажу, що це не єдиний такий проєкт підвищення зв'язності. В рамках програми European Super Grid розглядається не менше десятка кластерних підмереж, які потім планується об'єднати в гігантську смарт-мережу. Кінцева мета всіх цих програм - радикальне зниження вартості кіловата.

Повторю - радикальне зниження вартості кіловата. Я навіть процитую засадничий документ із цілями, пункт перший:

- lower the cost of power in all participating countries by allowing the entire region to share the most efficient power plants.

Переклад: знизити ціну електрики у всіх країнах, що беруть участь в мережі, дозволяючи цілим регіонам ділитись виробництвом найбільш ефективних електростанцій.

За аналізом Університетського Коледжу Дубліна, в перспективі це обвалить ціни на європейську електрику на 32% в цілому.

Самі тепер можете судити, наскільки важлива зв'язність електричної мережі в країні.

У нас, одразу скажу, із зв'язністю... гм... погано. І не лише тому, що Росія активно намагається розбалансувати нашу енергетичну систему, а й тому, що "ринковий підхід" до енергетичної системи оптимізує доставку по нижній межі. Підкреслю, ринок забезпечує зв'язність по найнижчій межі енергодефіциту. Варто з'явитись піку енергоспоживання, і ринкову енергетику почне лихоманити - тому що "місцевий", умовно кажучи, енергетичний кластер генерує недостатньо електрики, а потрібний обсяг не може бути доставлений ані з електростанцій станового хребта, ані з сусіднього енергопрофіцитного кластера.

Це не лише українська специфіка - це завжди так буває. Ринок завжди розраховує не на пікове споживання, а на нормативне - причому в співвідношенні, коли прибуток максимізований. А він, як ви розумієте, максимізований лише тоді, коли споживачу постачається по можливості найдорожча електрика і по найдовшому шляху. Це називається моделлю "дорогого кіловата", і можна показати, що будь-які "laissez-faire" підходи до енергетики призводять саме до такої моделі.

Саме тому в ЕС зв'язність не віддали на відкуп ринку, а виділили його в категорію Important Project of Common European Interest (IPCEI) - кому цікаво, йдеться про Регуляторний Акт No 347/2013. Бо це база для моделі "дешевого кіловата", яка, як ми уже пересвідчились, обрана Європою як основа ринку.

Оскільки із зв'язністю у нас проблеми, в пікові момент електрику споживачу постачають не електростанції станового хребта, а електростанції місцевого кластера. Ось чому у нас настільки важлива маневрова електрика, і чому Росія ще з 2022 р. обрала своїми основними цілями розподільчі мережі та маневрову генерацію. Підкреслю - з 2022 р., тобто, це не нова стратегія.

Відповідно, для того, щоб отримати прикидку реальної ціни електрики для споживача, нам необхідна формула. Базою її мають бути наступні параметри:

- електрика з якої електростанції постачається даному клієнту як основна;

- який відсоток цієї електрики заміщується місцевим енергетичним кластером;

- який відсоток цієї електрики заміщується сусідніми енергопрофіцитними кластерами.

Щоб узгодити ці параметри, необхідно якимсь чином включити до формули собівартість кіловата. Для цього існують різні підходи. Найбільш адекватним є використання для аналізу (а також для цінових формул) спеціальної вимірювальної одиниці.

Найкращий, як на мене, підхід заснований на використанні теплових одиниць.

Наприклад, є така одиниця - ви її могли бачити на європейських статистичних порталах - MMBtu. Базою її є British Thermal Unit (Btu) - кількість тепла, необхідна для нагрівання 1 фунта води на 1 градус Фаренгейта. MMBtu - це кількість палива, яка дасть 1 млн. Btu. Ціна цього палива і включається в формулу.

Аналогічний підхід можна використати і для узгодження різних типів генерації - це називається термоефективним критерієм. Наприклад, вугільна електростанція вважається термоефективною, якщо вона генерує 10500 Btu на кожен 1 кВт, поданий в мережу. Це відповідає 32% ККД перетворення теплової енергії в електричну - так що заодно можна поміряти і ефективність електростанції як такої.

Ну, а тепер, коли є приблизне уявлення про особливості енергетичного ринку як сутності, можна переходити і до аналізу українського ринку.

З цього і почнемо наступну частину аналізу... Далі буде.

Підписуйся на сторінки UAINFO FacebookTelegramTwitterYouTube

UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини