Аналіз нашої енергетичної системи буде величезним, так що швидше за все це буде серія постів, кожен із яких буде дуже довгим. Сьогодні буде такий, знаєте, засадничий пост із визначеннями і основними поняттями.

Розпочати необхідно зі структури нашої енергетики. І одразу необхідно зауважити, що вона складається із трьох компонент:

- Генерація електрики;

- Розподіл електрики;

- Споживання електрики.

Всі ці три компоненти поєднуються в складний граф, кожний вузол якого відповідає так званій "операційній зоні". Його ми будемо розглядати аж в самому кінці, коли ми з'ясуємо, яким ресурсом можемо оперувати і який у нього потенціал, інформує UAINFO.org з посиланням на Facebook В‘ячеслава Ільченко.

Читайте також: Чому вночі відключають світло і як складають графіки: 5 питань енергетикам

Найважливіша, само собою, генерація. Як правило, її у нас ділять за двома категоріями:

- За класом: базова та маневрова;

- За типом: атомна, теплова, гідроенергетична, сонячна, вітрова, біогазова тощо.

Якщо тип генерації питань не викликає, то класами генерації у нас часто маніпулюють. Тому на початку аналізу я дозволю собі дати визначення.

Базовою називається генерація електрики, на яку ми завжди можемо розраховувати, що вона не вийде з ладу, не буде зруйнована і не буде якимсь іншим чином раптово виключена з електричної системи. Всі такі електростанції формують становий хребет енергетики - англійською backbone.

Маневрова генерація - це нерегулярна генерація, яка виробляє електрику не постійно (найчастіше тому, що джерело є переривчастим або швидко вичерпним - наприклад, сонце, вітер, викопне паливо тощо) і або зменшує потребу в поставках електрики з базових електростанцій, або вмикається тоді, коли такі поставки або начисто неможливі, або перевищують пропускну здатність розподільчих ліній. Англійською це називається operative reserve margin.

Ми зараз приєднались до системи ENTSO-E, європейської системи ринку електрики. Її базою є так звана UCTE Grid - щоб ви просто розуміли, йдеться про 667 ГВт електрики, із яких приблизно 550 ГВт - базова енергетика, а 80 ГВт - маневрова.

Собівартість електрики на всіх електростанціях різна. От як би вам не розповідали про ринок і не гвоздили по голові "світовими цінами" (вибраними по преміум-сегменту, бо якщо прибуток - то не менше 200%, а то пацани не поймуть) - а кожен вид електрики має свою окрему собівартість, яка залежить від двох основних факторів:

- яка кількість палива згенерує 1 кВт-год;

- чи може бути електрика від конкретного виробника доставлена до конкретного споживача напряму, чи із мінімальним числом розподільчих переходів (хопів).

Читайте також: Відключення стали тривалішими: у Міненерго пояснили, що відбувається, і коли світла стане більше

Відповідно, ринок електрики в тій формі, в якій він був запроваджений у 2017 році - і взагалі в будь-якій формі - навіть теоретично можливий лише тоді, коли енергетична система країни є повністю (або, принаймні на достатньо високому рівні) зв'язною - тобто, коли кожен споживач може придбати електрику з будь-якої обраної ним електростанції - або принаймні, має достатньо вільний вибір, щоб придбати не ту електрику, "яку пан монополіст скаже", а ту, яка найбільш підходить в ціновій категорії. Так, ринок електрики також сегментується за ціновими категоріями, як і будь-який інший ринок.

В цьому плані слід зауважити, що основним напрямком розвитком системи ENTSO-E є... підвищення зв'язності європейської електричної мережі. Тому що чим більш зв'язною є мережа, тим більший вибір матиме споживач і тим більш конкурентним буде ціноутворення. Відповідно, більш стійкою і буде сама енергосистема - бо якщо у когось різко збільшиться споживання, знайдеться шлях доставки електрики з маневрового пула.

На сьогодні відсоток зв'язності європейської мережі становить приблизно 10%, а до 2030 р. цей відсоток планується довести до 15%. Цей відсоток є одночасно і рамкою, на яку потужність мають бути розраховані лінії імпорта-експорта кожної країни. Якщо країна профіцитна по енергетиці, вона має бути здатна експортувати 15%, якщо дефіцитна - то імпортувати.

Одразу скажу, що це не єдиний такий проєкт підвищення зв'язності. В рамках програми European Super Grid розглядається не менше десятка кластерних підмереж, які потім планується об'єднати в гігантську смарт-мережу. Кінцева мета всіх цих програм - радикальне зниження вартості кіловата.

Повторю - радикальне зниження вартості кіловата. Я навіть процитую засадничий документ із цілями, пункт перший:

- lower the cost of power in all participating countries by allowing the entire region to share the most efficient power plants.

Переклад: знизити ціну електрики у всіх країнах, що беруть участь в мережі, дозволяючи цілим регіонам ділитись виробництвом найбільш ефективних електростанцій.

За аналізом Університетського Коледжу Дубліна, в перспективі це обвалить ціни на європейську електрику на 32% в цілому.

Самі тепер можете судити, наскільки важлива зв'язність електричної мережі в країні.

У нас, одразу скажу, із зв'язністю... гм... погано. І не лише тому, що Росія активно намагається розбалансувати нашу енергетичну систему, а й тому, що "ринковий підхід" до енергетичної системи оптимізує доставку по нижній межі. Підкреслю, ринок забезпечує зв'язність по найнижчій межі енергодефіциту. Варто з'явитись піку енергоспоживання, і ринкову енергетику почне лихоманити - тому що "місцевий", умовно кажучи, енергетичний кластер генерує недостатньо електрики, а потрібний обсяг не може бути доставлений ані з електростанцій станового хребта, ані з сусіднього енергопрофіцитного кластера.

Це не лише українська специфіка - це завжди так буває. Ринок завжди розраховує не на пікове споживання, а на нормативне - причому в співвідношенні, коли прибуток максимізований. А він, як ви розумієте, максимізований лише тоді, коли споживачу постачається по можливості найдорожча електрика і по найдовшому шляху. Це називається моделлю "дорогого кіловата", і можна показати, що будь-які "laissez-faire" підходи до енергетики призводять саме до такої моделі.

Саме тому в ЕС зв'язність не віддали на відкуп ринку, а виділили його в категорію Important Project of Common European Interest (IPCEI) - кому цікаво, йдеться про Регуляторний Акт No 347/2013. Бо це база для моделі "дешевого кіловата", яка, як ми уже пересвідчились, обрана Європою як основа ринку.

Оскільки із зв'язністю у нас проблеми, в пікові момент електрику споживачу постачають не електростанції станового хребта, а електростанції місцевого кластера. Ось чому у нас настільки важлива маневрова електрика, і чому Росія ще з 2022 р. обрала своїми основними цілями розподільчі мережі та маневрову генерацію. Підкреслю - з 2022 р., тобто, це не нова стратегія.

Відповідно, для того, щоб отримати прикидку реальної ціни електрики для споживача, нам необхідна формула. Базою її мають бути наступні параметри:

- електрика з якої електростанції постачається даному клієнту як основна;

- який відсоток цієї електрики заміщується місцевим енергетичним кластером;

- який відсоток цієї електрики заміщується сусідніми енергопрофіцитними кластерами.

Щоб узгодити ці параметри, необхідно якимсь чином включити до формули собівартість кіловата. Для цього існують різні підходи. Найбільш адекватним є використання для аналізу (а також для цінових формул) спеціальної вимірювальної одиниці.

Найкращий, як на мене, підхід заснований на використанні теплових одиниць.

Наприклад, є така одиниця - ви її могли бачити на європейських статистичних порталах - MMBtu. Базою її є British Thermal Unit (Btu) - кількість тепла, необхідна для нагрівання 1 фунта води на 1 градус Фаренгейта. MMBtu - це кількість палива, яка дасть 1 млн. Btu. Ціна цього палива і включається в формулу.

Аналогічний підхід можна використати і для узгодження різних типів генерації - це називається термоефективним критерієм. Наприклад, вугільна електростанція вважається термоефективною, якщо вона генерує 10500 Btu на кожен 1 кВт, поданий в мережу. Це відповідає 32% ККД перетворення теплової енергії в електричну - так що заодно можна поміряти і ефективність електростанції як такої.

Ну, а тепер, коли є приблизне уявлення про особливості енергетичного ринку як сутності, можна переходити і до аналізу українського ринку.

З цього і почнемо наступну частину аналізу... Далі буде.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube