Дивна риба-куля ніколи не виростає більшою за 20 см, але вирізняється відмінним апетитом.

Як пише Science Focus, життя в глибокому океані неймовірно важке: тут холодно, тиск величезний, а сонячні промені не досягають цього місця. Що ще більше ускладнює життя мешканцям глибин — нестача їжі, інформує UAINFO.org з посиланням на "Фокус".

У більшості місць у сутінковій зоні океану не виробляється нової їжі, а тваринам доводиться покладатися на залишки органічної речовини, що потрапляють з поверхні океану, або полювати одна на одну.

На думку вчених, більшість найцікавіших видів мешкають саме в сутінковій зоні океану і про багатьох з них нам все ще відомо занадто мало. Наприклад, чорна риба-куля, також відома як риба-ковтач (Chiasmodon niger).

Читайте також: Хтось масово пожирає морських їжаків із величезними голками: вчені довідались та приємно здивувались. ВІДЕО

Порівняно з іншими глибоководними рибами, такими як вудильники або пеліканові вугри, чорні ковтачі не здаються такими вже дивними. Дорослі особини відносно невеликі — їхня довжина сягає близько 15-20 сантиметрів. Якщо їм не вдалося пообідати, їхні тіла схожі на тонке тіло сардини. Але якщо їм все ж вдалося знайти їжу, стає зрозумілим, звідки вони отримали свою назву.

Відомо, що чорні ковтачі можуть широко розкривати свої щелепи й мають неймовірно еластичні шлунки, здатні розширюватися настільки, що шкіра навколо них стає прозорою. Їхні черевні плавники не зрощені, тому їхні шлунки можуть роздуватися до величезних розмірів. 

Наприклад, відомо, що представники цього виду здатні проковтнути рибу, вдвічі більшу і в 10 разів важчу за них самих. Для порівняння, це еквівалентно тому, що середня людина мала б здатність з'їдати 300-400 бургерів за один присід.

Читайте також: Глибоководний демон із кошмарів: учені назвали рибу з рекордно великими зубами. ВІДЕО

Чорних ковтачів також називають змієзубими рибами. Вони отримали таку назву завдяки адаптації, яка розвинулася в них для поглинання відносно величезної здобичі. Учені спостерігали, як чорні ковтачі хапають свою здобич за хвіст, а потім ковзають по тілу зубами, наче удави, доки не проковтнуть жертву цілком. Дослідники вважають, що така адаптація стала особливо важливою для виживання на глибині від 700 до 3000 метрів під поверхнею океану.

Утім, у цього методу харчування є і свої недоліки — він вимагає час, щоб перетравити здобич. Така поведінка може бути не проблемою для удава, однак у риб травні ферменти можуть просто не встигнути перетравити їжу, перш ніж вона почне гнити. Якщо це станеться, гази розкладання можуть роздути живіт чорного ковтача, наче повітряна куля, і змусити рибу спливти на поверхню, що є смертельною подорожжю в один кінець.

До слова, саме завдяки переїданню однієї з зажерливих рибин в 1860-х роках людям і стало відомо про існування цього виду.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube