Фото: Генеральний штаб ЗСУ

Після того, як Володимир Зеленський публічно представив план перемоги України, аналітики Інституту вивчення війни детально нагадали, у чому полягає «теорія перемоги» Володимира Путіна.

Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни, передає NV, інформує UAINFO.org.

Фахівці ISW нагадують, що 16 жовтня президент України Володимир Зеленський представив у Верховній Раді п’ятискладовий План перемоги України, спрямований на перемогу у війні до кінця 2025 року. Аналітики перерахували вже відомі українській аудиторії деталі плану, а далі поділилися своїми спостереженнями щодо того, якими на противагу є ставки Москви на середню та довгострокову перспективу війни.

Поточна «теорія перемоги» російського диктатора Володимира Путіна спрямована на затягування війни та передбачає, що російські сили можуть «перечекати» західну підтримку України і зруйнувати український опір, вигравши війну на виснаження. Однак Росія, швидше за все, зіткнеться з серйозними середньо- та довгостроковими обмеженнями, які підриватимуть ці стратегічні зусилля Москви, вважають фахівці ISW.

Читайте також: Зеленський у Верховній Раді представив План перемоги України. Що в ньому?

Вони нагадують, що за наказами Путіна і російського військового командування збройні сили РФ вже рік проводять наступальні дії на сході та північному сході України, спрямовані на виснаження ЗСУ і на те, щоб не дати Україні можливості накопичити необхідну живу силу та ресурси для проведення контрнаступальних операцій, які б могли кинути виклик російській ініціативі на полі бою по всьому фронту.

При цьому Путін і російське командування, ймовірно, розглядають збереження такої ініціативи по всьому театру бойових дій як стратегічний пріоритет Росії. Вони продемонстрували, що вважають прийнятними тривалі наступальні операції, які призводять до поступового, повзучого просування, навіть якщо їхні результати значно менші за намічені оперативні цілі.

Зараз росіяни намагаються усунути виклик, який ЗСУ кинули їхній ініціативі на полі бою завдяки наступу в Курській області РФ. При цьому окупанти зберігають наступальний тиск на сході України, намагаючись досягти своїх давніх оперативних цілей.

Коментуючи ці цілі, в ISW припускають, що посилений наступ росіян на Покровськ і їхні зусилля звузити ширший виступ сил ЗСУ на заході Донецької області, які тривають з літа 2024 року, ймовірно, досягнуть кульмінації протягом найближчих місяців. Та навіть опісля такої кульмінації військове командування РФ, ймовірно, продовжуватиме залучати російські сили до загальних стратегічних зусиль з утримання ініціативи на полі бою та задля виснаження українських сил, незалежно від стану боєздатності армії РФ на той момент, прогнозують в ISW.

«Теорія перемоги Путіна покладається на те, що російські сили будуть проводити послідовні наступальні операції протягом невизначеного часу. Однак ці виснажливі напади, ймовірно, „сточать“ наявну живу силу та техніку росіян до такої межі, що військам РФ доведеться зменшити темп наступу принаймні на окремих ділянках фронту. Це може створити для українських сил можливості оспорити і, можливо, навіть перехопити ініціативу на полі бою на таких ділянках», — йдеться у звіті Інституту вивчення війни.

Читайте також: РФ витрачає на тиждень війни проти України більше річного бюджету 80% її регіонів, – ЗМІ

Аналітики також припускають, що середньо- та довготермінові обмеження, які Росія відчуватиме як у наборі людей до збройних сил, так і у військово-промисловому виробництві зрештою «підірвуть здатність Росії підтримувати послідовні наступальні операції, які мають на меті затягнути війну та здолати Україну шляхом виснаження». ISW спостерігає постійне повсюдне збільшення фінансових стимулів, які влада РФ пропонує росіянам за укладення військового контракту з Міністерством оборони Росії (МО). Це може свідчити про те, що Росія вичерпує свій резерв добровольців, охочих завербуватися у військо, нагадують в ISW.

Аналітики також завернули увагу на повідомлення, що російська влада занепокоєна тим, що поточні зусилля з вербування дають дедалі менші результати. Водночас Путін наполегливо уникає оголошення чергового раунду навіть часткової мобілізації, попри зростаючі ознаки проблем, які відчуває РФ у формуванні своїх збройних сил.

В ISW нагадують, що Путін зберігає можливість провести ще одну хвилю часткової мобілізації — як він зробив це восени 2022 року — однак, ймовірно, піде на це лише під величезним тиском або після серйозного провалу поточної кампанії прихованої мобілізації.

Читайте також: Війна на виснаження може працювати проти РФ, – аналітик

Наразі російські наступальні операції в Україні також призвели до значних втрат російської техніки, зокрема бронетехніки, тож військово-промислові потужності РФ, ймовірно, не зможуть компенсувати ці втрати в середньо- та довгостроковій перспективі. Зараз Росія покладається на розконсервацію значного, але обмеженого запасу техніки радянських часів, щоб компенсувати свої величезні втрати в Україні - і, схоже, виснажує запаси з дедалі більшою швидкістю.

Росія також скористалася партнерськими відносинами з Північною Кореєю та Іраном для придбання боєприпасів і військового обладнання, а також співпрацює з Китаєм для придбання критично важливих компонентів для свого оборонного виробництва. Однак навіть ці зусилля не задовольнять усіх потреб Росії в матеріальних ресурсах для війни проти України, вважають в ISW.

Схоже, Путін так само опирається необхідності провести повномасштабну економічну мобілізацію у РФ, як і необхідності оголосити чергову хвилю мобілізації. Також залишається незрозумілим, чи змогла б Росія швидко та широко провести економічну мобілізацію на тлі проблем із дефіцитом робочої сили та «вузьких місць» в економіці, навіть якби Путін зважився на такий крок, резюмують в ISW.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube