Президент США Дональд Трамп дедалі більше демонструє прагнення переформатувати світовий порядок за принципом сфер впливу — моделі, яка нагадує епоху імперій ХІХ століття.

Як вважає журналіст The New York Times Едвард Вонг, підхід Трампа до війни РФ проти України, зростаючий інтерес до Південної Америки, Гренландії й Панамського каналу, а також тон у переговорах із Росією та Китаєм викликають занепокоєння як у Європі, так і в Азії, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Трамп запропонував умови врегулювання війни, які переважно вигідні Кремлю, зазначає журналіст. Американський президент намагається формалізувати контроль Росії над частиною окупованих українських територій — а також забезпечити американський доступ до українських корисних копалин — у межах потенційної мирної угоди, яку критики вважають фактичним поділом України, подібним до дій великих держав у добу імперій.

Минулого тижня Трамп, схоже, відмовився від своєї попередньої вимоги щодо негайного припинення вогню з боку Росії.

Однак схвальні висловлювання Трампа про російського диктатора Володимира Путіна і Росію, а також його постійний скепсис щодо ролі США в НАТО посилили занепокоєння серед європейських країн щодо можливої втрати американської присутності в їхній географічній сфері.

Читайте також: Трамп обговорював з Путіним двосторонні відносини, агресія РФ стала для нього нецікавою темою, – дипломат

Моніка Даффі Тофт, професорка міжнародної політики Школи дипломатії та права Флетчера при Університеті Тафтса, зазначила, що лідери США, Росії та Китаю всі прагнуть до «уявного минулого, яке було вільнішим і славетнішим».

«Володіння та розширення сфер впливу, здається, відновлює згасаюче відчуття величі», — написала вона в новому есе для журналу Foreign Affairs. Термін «сфери впливу» виник під час Берлінської конференції 1884−1885 років, на якій європейські держави ухвалили офіційний план поділу Африки.

Водночас колишні чиновники адміністрації Трампа за часів його першої каденції застерігають від припущень, що дії та заяви американського президента мають стратегічний характер. Хоча Трамп і може мати чіткі, давно сформовані погляди з окремих питань — передусім імміграції та торгівлі — вони стверджують, що в нього немає цілісного бачення світового порядку.

Втім, є ознаки того, що сам Трамп, а можливо, й деякі з його радників, мислять у дусі імператорів минулого, коли ті уявляли світи, поділені на сфери впливу, пише Едвард Вонг.

«Найкращим доказом цього є прагнення Трампа розширити сферу впливу Америки в Західній півкулі», — сказав Стівен Вертгайм, історик зовнішньої політики США з Фонду Карнегі за міжнародний мир.

Читайте також: "Божевільний" Путін не змінився. Питання в тому, чи змінився Трамп, – CNN

Аналітики також зазначають, що Трамп поводиться так, ніби веде переговори між «великими гравцями» — США, Росією та Китаєм — щодо контролю над меншими країнами, як це колись робили імперії. У той час як прихильники таких дій вважають їх «реалістичними», критики кажуть, що йдеться про фактичний поділ світу на зони впливу.

Схожі ознаки такого підходу спостерігаються і в інших регіонах. Трамп продовжує наполягати на ідеї купівлі Гренландії, а також відповів прем'єру Канади Марку Карні «ніколи не кажи ніколи» на слова «Канада не продається». Його віцепрезидент Джей Ді Венс відвідав американську базу в Гренландії, а державний секретар Марко Рубіо вже двічі побував у Латинській Америці та Карибах, де зокрема домовився з авторитарним лідером Наїбом Букеле про те, щоб країна ув’язнювала мігрантів, депортованих із США, — фактично створюючи американську колонію для в’язнів, зазначив журналіст.

Під час візиту до Суринаму наприкінці березня журналіст запитав у Рубіо, чи обговорювали чиновники адміністрації Трампа створення сфер впливу — що передбачало б домовленості щодо обмеження присутності кожної наддержави, зокрема в Азії.

Рубіо, який дотримується більш традиційних поглядів на зовнішню політику, ніж Трамп, запевнив, що Сполучені Штати зберігатимуть свої військові альянси в Азії. Ці союзи дозволяють розміщувати американські війська по всьому регіону.

«Ми не говоримо про сфери впливу. Сполучені Штати — це індо-тихоокеанська нація. У нас є відносини з Японією, Південною Кореєю, Філіппінами. І ми продовжимо ці відносини», — сказав держсекретар США.

Читайте також: Колишня спецрадниця Трампа Фіона Гілл розкрила подробиці про його ставлення до Путіна: "Стає його рабом"

Проте навіть у питанні щодо Тайваню позиція Трампа викликає сумніви, додає Едвард Вонг. Трамп неодноразово критикував острів, водночас щедро вихваляючи китайського лідера Сі Цзіньпіна, що викликає побоювання у тайванських і американських чиновників — чи не почне він вагатися у питанні підтримки озброєння Тайваню, яка є обов’язковою згідно із законом, ухваленим Конгресом.

Трамп заявляє, що хоче укласти угоду з Китаєм. Але чи стосуватиметься вона лише тарифів, чи також охопить питання Тайваню та військової присутності США в Азії — поки неясно, додає журналіст.

«Пекін дуже хоче великої угоди зі США щодо сфер впливу. І його першочерговий фокус — це Тайвань», — сказала Юнь Сун, аналітикиня з питань Китаю у вашингтонському аналітичному центрі Стімсона.

Чиновники адміністрації Трампа поки не уточняли, наскільки далеко готові зайти США у разі китайського вторгнення до Тайваню. Під час слухань у Сенаті заступник міністра оборони США Елбридж Колбі, відповідаючи на запитання, чому його позиція щодо захисту Тайваню «пом’якшилася», заявив, що острів «не становить екзистенційний інтерес» для Сполучених Штатів. Він також підтвердив лише загальний намір Вашингтона протидіяти впливу Пекіна, наголосивши: «Найважливіше для США — не допустити регіонального домінування Китаю».

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube