У Родопських горах на півдні Болгарії археологи виявили унікальний артефакт — доісторичну карту зоряного неба, висічену в камені.

Відкриття зробили дослідники Георгій Георгієв і Івелина Георгієва під час експедиції поблизу села Скобелево. За попередніми оцінками, знахідка може стати одним із найдавніших відомих зображень нічного неба в історії людства, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Камінь розміром приблизно 2×3 метри, орієнтований за віссю схід-захід, пронизаний природною мармуровою жилою, яка, ймовірно, символізує Чумацький Шлях. На його поверхні висічено 56 заглиблень різного діаметра, що відображають розташування зірок. Археологи ідентифікували серед них сузір'я Великої Ведмедиці, Лева, Кассіопеї, Лебедя, Ліри та зоряне скупчення Плеяди.

Читайте також: Вчені припустили, що Калігула розумівся на лікарських травах

Попри відсутність можливості радіовуглецевого датування, дослідники припускають, що камінь походить із періоду пізнього неоліту — раннього залізного віку (приблизно 2000−500 років до н.е.). Про це свідчить розташування поблизу фракійських некрополів та інших давніх культових місць.

Вчені припускають, що цей камінь слугував не лише культовим об'єктом, а й примітивними зоряними годинниками.

Завдяки точному розташуванню сузір'їв стародавні мешканці могли відстежувати зміну пір року та орієнтуватися в нічному небі. Поверхня каменю багата на слюду, що під сонячним промінням створює ефект мерехтіння, імітуючи зоряне небо.

Читайте також: В Перу знайшли приладдя для вживання галюциногенів віком 2500 років

Нині дослідники домагаються офіційного визнання пам’ятки та внесення її до Національного археологічного реєстру Болгарії. Проведені геологічні аналізи, GPS-картографування й трасологічні спостереження підтвердили штучне походження та астрономічне значення об'єкта.

Ця знахідка відкриває нові перспективи у вивченні стародавньої астрономії та ритуальної культури Балкан, а також може стати важливою частиною археоастрономічної спадщини Європи.