Вчені повідомили нові деталі про міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS, який зараз рухається через Сонячну систему. Дослідження показало, що його можна було помітити майже на два місяці раніше, ніж оголосили офіційно.

Об'єкт уперше зафіксував телескоп NASA 1 липня 2025 року, коли він летів у напрямку Сонця зі швидкістю понад 221 тисяча км/год. Але перегляд архівних знімків із супутника TESS показав, що 3I/ATLAS було видно ще 7 травня, передає NV, інформує UAINFO.org.

У період спостережень із 7 травня по 3 червня об'єкт раптово став у п’ять разів яскравішим. За нормальних умов його світіння мало б зрости лише у півтора раза.

Астрономи пояснюють: це так званий процес «precovery» (попереднє виявлення), коли вчені знаходять об'єкт на старих знімках задовго до офіційного відкриття. Такий метод допомагає точніше розрахувати орбіту та зрозуміти, як змінювалася його яскравість.

Доктор Марк Норріс з Університету Ланкаширу пояснив:

«Коли ми бачимо об'єкт, який змінюється з часом, ми шукаємо його старі спостереження, щоб краще простежити еволюцію. Для тіл, що рухаються через Сонячну систему, це дає можливість точніше обчислити орбіту».

Виявилося, що незвичайне підсилення яскравості може бути пов’язане з викидом так званих «гіхроволатильних» льодів — замерзлого вуглекислого газу та чадного газу. Ці речовини випаровуються набагато далі від Сонця, ніж вода, і створюють навколо комети газову оболонку, яка відбиває світло.

Деякі науковці припустили, що яскравість могла свідчити про штучне походження 3I/ATLAS. Зокрема, професор Гарварду Аві Льоб заявляв, що об'єкт може виробляти власне світло. Але більшість астрономів відкидають цю версію. Так, професор Кріс Лінтотт з Оксфордського університету назвав її «нісенітницею» і наголосив, що головне завдання зараз — зрозуміти фізичні процеси, які відбуваються з цим тілом.

Нині астрономи вважають, що 3I/ATLAS — це велика комета, яка втрачає газ і пил, наближаючись до Сонця. Її спостереження допомагають зрозуміти, наскільки об'єкти з інших зоряних систем відрізняються за складом від тих, що є у нашій.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube