Наприкінці минулого сонячного циклу у 2019 році науковці прогнозували, що наступний цикл буде таким самим слабким, як і попередній. Але ці прогнози не справдилися — поточний 25-й сонячний цикл виявився значно активнішим, ніж очікували в NASA та NOAA.

Дослідники кажуть, що активність Сонця зростає швидше, ніж це передбачає стандартний 11-річний цикл. Аналіз даних показав, що цей процес триває ще з 2008 року, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

«Усі ознаки вказували на те, що Сонце входить у тривалу фазу низької активності. Тому стало несподіванкою побачити протилежне. Сонце поступово „прокидається“», — пояснив фізик плазми Джеймі Ясінскі з Лабораторії реактивного руху NASA.

Читайте також: NASA планує встановити ядерний реактор на Місяці до 2030 року

Сонце здається стабільним, але насправді воно постійно змінюється. Приблизно кожні 11 років воно проходить цикл активності — від мінімуму до максимуму. У період максимуму зростає кількість сонячних плям, спалахів і викидів плазми, а полюси Сонця міняють полярність.

Вчені спостерігають за цим явищем уже століттями, але точно передбачити поведінку Сонця досі неможливо. Історія знає приклади, коли активність різко падала — наприклад, у 1645−1715 роках (Мінімум Маундера) та у 1790−1830-х (Мінімум Дальтона). Чому так відбувалося — залишається загадкою.

24-й сонячний цикл, що почався у 2008 році, був одним із найслабших за всю історію спостережень. Очікували, що й 25-й буде таким самим. Але сталося інакше — нинішній цикл активніший і ближчий до середнього рівня.

Джеймі Ясінскі разом із фізиком Марко Веллі проаналізували дані й виявили, що з 2008 року сила сонячного вітру почала зростати й робить це досі. Йдеться про швидкість, щільність, температуру, магнітне поле та інші параметри — усі вони показують підвищення.

Читайте також: Астероїд Бенну став "капсулою часу": що виявили вчені

«Ми не знаємо, чому Сонце різко змінило поведінку у 1790-х. Так само важко пояснити й нинішні довгострокові тенденції», — зазначив Ясінскі.

Вчені припускають, що підвищення активності може спричинити більш потужні сонячні бурі, спалахи та викиди плазми. Це явище пов’язують також із 22-річним Гейловим циклом, у якому кожні два сонячні цикли формують повний цикл зміни полярності.

Наразі тиск сонячного вітру ще не досяг рівня початку 20 століття. Чи зростатиме він далі — покажуть спостереження.