У засніженій Лапландії вчені з Університету Оулу (Фінляндія) зробили дивовижне відкриття: на хвої різдвяних ялинок буквально«росте золото, передає NV, інформує UAINFO.org.

Дослідження показало, що певні бактерії, які мешкають у голках норвезької ялини (Picea abies), здатні сприяти утворенню золотих наночастинок. Це відкриття може допомогти геологам у пошуку прихованих родовищ дорогоцінного металу.

Процес, що дозволяє деревам накопичувати метали, називається біомінералізацією — мікроорганізми та окиснення допомагають іонам металів переміщуватися з ґрунту через стовбур у листя чи хвою. Подібне явище вже спостерігалося в Австралії, де деякі види евкаліптів накопичують мікроскопічні кількості золота у своїх листках. Однак точний механізм залишався невідомим.

Щоб розкрити цю загадку, фінські дослідники зібрали 138 зразків хвої з 23 дерев, що ростуть поблизу золотого рудника Кіттіля — найбільшого в Європі. У чотирьох дерев у хвої виявили золоті наночастинки, оточені бактеріальними біоплівками. Аналіз ДНК показав, що вони особливо часто пов’язані з бактеріями родів P3OB-42, Cutibacterium і Corynebacterium.

«Наші результати демонструють, що бактерії та інші мікроорганізми, які живуть у тканинах рослин, можуть впливати на накопичення золота», — зазначила докторка Кайса Лехосмаа, провідна авторка дослідження. Вона пояснила, що у ґрунті золото перебуває у розчиненій формі, яку вода переносить до хвої. Там мікроби можуть осаджувати цей метал у твердий стан, формуючи наночастинки діаметром у кілька нанометрів.

Хоча обсяг золота, який утворюється у ялинках, мізерний і не має практичної цінності, саме явище може бути неоціненним для геологорозвідки. Подібні методи вже застосовувалися раніше — у 2019 році компанія Marmota за допомогою аналізу листя виявила родовище золота з вмістом 3,4 грама на тонну у жилі завтовшки 6 метрів.

Фінські вчені переконані, що виявлені бактерії можуть стати біомаркерами, які допоможуть визначати ділянки з покладами золота.

Дослідження опубліковане в журналі Environmental Microbiome.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube