Китай проводить випробування великих автономних підводних апаратів нового покоління, здатних виконувати далекі місії та тривалий час діяти без участі людини.

За даними аналітичних звітів, йдеться про надвеликі безпілотні підводні апарати класу XXLUUV, які за габаритами наближаються до звичайних дизельних субмарин, але не мають екіпажу, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Повідомляється, що довжина таких апаратів перевищує 40 метрів, а силова установка, ймовірно, є гібридною дизель-електричною з використанням великогабаритних акумуляторів — літій-іонних або літій-залізо-фосфатних. Відсутність житлових відсіків дозволяє розміщувати більше пального, сенсорів, акумуляторів і озброєння, що значно збільшує автономність.

Читайте також: У Китаї провели перший політ найбільшого у світі безпілотного авіаносця

Оціночна дальність дії може сягати понад 18 500 кілометрів, що теоретично дозволяє таким апаратам перетинати Тихий океан і перебувати в заданих районах тижнями або навіть місяцями. Передбачається, що вони можуть нести традиційне підводне озброєння — міни й торпеди, а також використовуватися як платформи для запуску менших безпілотників.

Аналітики вважають, що ці системи здатні виконувати завдання з мінування морських шляхів, атак на підводну інфраструктуру, зокрема кабелі зв’язку, а також виведення з ладу сенсорних мереж спостереження. У разі загострення відносин із Заходом такі апарати можуть бути залучені ще до відкритого конфлікту — для зниження поінформованості противника та підготовки операційного середовища.

Читайте також: Чехія передасть Україні нові ракети, які здатні бити по Москві

Експерти звертають увагу на незвичну для Китаю закритість програми: випробування, ймовірно, проводяться без публічних анонсів. Це свідчить про те, що проєкт уже вийшов за межі дослідної стадії. За відкритими даними, Китай нині експлуатує більше великих підводних безпілотників, ніж будь-яка інша країна, зокрема щонайменше вісім апаратів, продемонстрованих раніше на військовому параді в Пекіні.

У Вашингтоні розвиток таких систем сприймають як серйозний фактор, що ускладнює стратегічне планування в Тихоокеанському регіоні та розширює інструментарій Китаю для проєкції сили на великій відстані.