Фото: Генштаб ЗСУ

Контратаки Сил оборони України на півдні України — на Олександрівському, Гуляйпільському напрямках та деяких інших ділянках Запорізької області - створюють тактичні, оперативні та стратегічні наслідки, які можуть зірвати план наступальної кампанії Росії на весну-літо 2026 року.

Такі висновки озвучує Інститут вивчення війни у своєму новому звіті, передає NV, інформує UAINFO.org.

Аналітики ISW нагадують про плани, які окупаційна армія мала станом на кінець 2025 року. Окупанти почали відносно швидко просуватися на Гуляйпільському та Олександрівському напрямках наприкінці жовтня та на початку листопада 2025 року. Російське командування, ймовірно, сподівалося, що просування на Гуляйпільському напрямку доповнить просування окупантів поблизу Оріхова, що, своєю чергою, дозволить росіянам наблизитися до Оріхова зі сходу та заходу, а згодом — і до самого міста Запоріжжя. Так окупанти могли б обійти добре укріплені оборонні лінії України в Запорізькій області, що простягаються зі сходу на захід, замість того, щоб намагатися просуватися фронтальними атаками з півдня.

На початку грудня 2025 року ISW оцінював, що тактичний прорив російських військ на північ та північний схід від Гуляйполя може дозволити окупантам досягти оперативних успіхів як на Гуляйпільському, так і на Оріхівському напрямках. 29 грудня 2025-го російське командування заявило про намір об'єднати Оріхівський та Гуляйпільський напрямки для просування на Запоріжжя.

Читайте також: Не лише зброя: командувач ДШВ розповів, що допомогло ЗСУ досягти успіху на Півдні

Однак контратаки України саме на цих двох напрямках, які тривають з січня 2026 року, значно ускладнили плани Росії щодо швидкого просування до Оріхова з імовірним подальшим наступом в напрямку Запоріжжя зі сходу. Дмитро Філатов, командир 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Да Вінчі, який бере участь у контратаках на Гуляйпільському, заявив 9 березня, що ворог «розглядає Запорізький напрямок як наступний напрямок впливу на Збройні сили».

Натомість тепер, на початку березня, російські війська зіткнулися з набагато складнішою для них бойовою ситуацією на півдні України, аніж на початку 2026 року, підкреслює ISW. Силам оборони України вдалося «зв’язати» російські війська у боях на Гуляйпільському та Олександрівському напрямках у той час, як окупанти були змушені вирішувати проблеми зі зв’язком та загальним управлінням, які виникли внаслідок блокування терміналів Starlink з 1 лютого.

Тож контратаки України завадили російським військам укріпити позиції, до яких вони просунулися восени 2025 року, констатує Інститут вивчення війни. Успіх українських військ був частково зумовлений тим, що окупанти не продовжили свої просування, досягнуті завдяки російській тактиці інфільтрації, шляхом закріплення нещодавно захоплених позицій, констатують аналітики ISW. Вони нагадують, що тактика окупаційної інфільтрації спирається на піхоту, яка проникає в тилові райони українських сил, накопичується та закріплюється на нових позиціях на передовій. Однак на цих ділянках російські війська, схоже, намагалися продовжувати своє просування без належної консолідації сил, що дозволило українським військам здійснювати контратаки, припускає ISW. Фахівці Інституту підкреслюють, що здатність українських військ скористатися цими російськими помилками, ймовірно, позбавила війська РФ початкових наступальних позицій, з яких вони сподівалися розпочати літній наступ з нереалістичною метою досягти Запоріжжя.

Читайте також: Хотіли заїхати на броні: військові розповіли про спробу росіян прорватися біля Гуляйполя

Контратаки на півдні України також мають стратегічний вплив на інші частини театру бойових дій. 9 березня український військовий оглядач Костянтин Машовець оцінив, що російському угрупованню сил Дніпро, можливо, доведеться вивести підрозділи з Херсонської області, щоб перекинути їх у Запорізьку область для протистояння українським контратакам. Машовець припустив, що окупантам буде непросто це зробити, оскільки російське командування раніше вже передислокувало підрозділи ВДВ та штурмові підрозділи угруповання сил Дніпро на Костянтинівський та Дружківський напрямки в Донецькій області. Тож, з урахуванням нещодавньої передислокації сил на Гуляйпільський та Олександрівський напрямки, росіяни, ймовірно, матимуть труднощі з подальшим посиленням окупаційної армії західніше цих ділянок у Запорізькій області - без того, щоб «оголити» їхні сили в Херсонській області.

ISW вказує на перші ознаки подібних проблем в окупаційній армії. Так, 9 березня один з російських «воєнкорів» заявив, що окупанти перекинули підрозділи 137-го полку ВДВ із Сумської області в Херсонську. Однак, як стверджує «воєнкор», це спричинило «критичну» [для окупантів] ситуацію в попередній зоні відповідальності полку поблизу Юнаківки (на північний схід від міста Суми), що змусило росіян передислокувати більшу частину цього полку назад у Сумську область. ISW уточнює, що не може самостійно перевірити це повідомлення. Однак аналітики констатують, що армія РФ ризикує стати більш вразливою в інших районах театру бойових дій, якщо передислокує війська на південь. Тим більше що окупанти наразі мають проблеми із втіленням своїх планів щодо просування вперед на всіх напрямках, а в Куп’янську — навіть з тим, щоб утримувати свої позиції.

В ISW констатують, що українські контратаки на Олександрівському, Гуляйпільському напрямках та інших ділянках Запорізької області створюють «каскадні наслідки» для інших ділянок фронту і демонструють, наскільки обмеженою є насправді структура російських сил в Україні. ISW раніше фіксував повідомлення про те, що російським військам вже довелося розгортати сили зі свого оперативного резерву суто для підтримки поточних бойових операцій — ймовірно зокрема і в Куп’янську, де Україна також провела серію успішних контратак.

Читайте також: «Фотокарточка на память сємьє на родіну»: бійці «Альфи» СБУ показали, як нищать окупантів

ISW також повідомляв 7 березня, що російське командування, ймовірно, передислокувало елітні підрозділи ВДВ та морської піхоти з Донецької області на південні ділянки фронту — ймовірно, у відповідь на нещодавні українські здобутки на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках. Аналітики Інституту вивчення війни припускають, що обмежені кадрові резерви Росії можуть перешкоджати планам РФ на інших ділянках театру бойових дій. А рішення російського командування передислокувати сили з Донецької області в Запорізьку може перешкодити очікуваному весняно-літньому наступу окупантів 2026 року, який вочевидь мав бути спрямований насамперед проти поясу міст-«фортець» Донбасу (Дружківка, Слов’янськ, Краматорськ).

Той факт, що серія українських тактичних контратак змушує Росію приймати рішення оперативного та стратегічного рівня, свідчить, що окупаційні сили дуже розтягнуті навіть на етапі підготовки до запланованого великого наступу. Тож Кремлю, ймовірно, доведеться або відмовитися від своїх планів щодо весняно-літнього наступу 2026 року, або суттєво скоригувати їх — чи то в Донецькій області, чи то в Запорізькій, або ж змінити ці плани одразу в обох регіонах. Отже, як констатує ISW, російські війська стикаються з проблемами у підтримці своїх наступальних операцій, навіть коли стикаються з тактичними невдачами. «Російські військові просто не мають спроможностей подолати українську оборону, про прорив якої постійно заявляє Володимир Путін», — резюмує ISW.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube