Президент США Дональд Трамп попросив підготувати план операції із захоплення майже 1000 фунтів високозбагаченого урану в Ірані.

Про це пише The Washington Post, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

За даними видання, упродовж останнього тижня військові представили йому варіант, який передбачає введення наземних сил, доставку техніки для розкопок і навіть створення злітної смуги для вантажних літаків, щоб вивезти радіоактивний матеріал.

Як зазначається, сам факт запиту з боку Трампа свідчить, що він серйозно розглядає можливість «надзвичайно чутливої й ризикованої спецоперації». При цьому адміністрація США й надалі вважає одним із головних завдань не допустити, щоб Іран зміг створити ядерну зброю.

Втім, експерти наголошують, що йдеться про винятково складну місію, аналогів якій під час війни ще не було. Для її реалізації, за оцінками колишніх посадовців, довелося б перекидати сотні або навіть тисячі військових, а також важку інженерну техніку для вилучення радіоактивного матеріалу. Така операція могла б тривати тижнями і проходити під вогнем углиб іранської території.

Раніше американські чиновники, як пише видання, передали Ірану 15-пунктову пропозицію щодо завершення війни. Серед вимог було, зокрема, передання Тегераном запасів високозбагаченого урану, який Трамп називав «ядерним пилом». Іран цю пропозицію відхилив, хоча до початку війни під час переговорів допускав можливість розбавлення збагаченого матеріалу до нижчого рівня.

Читайте також: США «надзвичайно жорстко» битимуть по Ірану ще два-три тижні — Трамп

Колишній заступник помічника міністра оборони США Мік Малрой заявив, що це могла б бути одна з найбільших і найскладніших спецоперацій в історії. За його словами, така місія становила б серйозну небезпеку для військових.

Про інтерес Трампа до такого сценарію, як зазначається, свідчить і те, що він закликав американців подивитися ефір телеведучого Fox News Марка Левіна. У програмі Левін прямо заявив, що США мають використати спеціалізовані наземні сили для захоплення іранських запасів урану.

Попри обіцянки Трампа завершувати війни, конфлікт, який він розпочав, уже триває п’ятий тиждень. Досі бойові дії велися переважно з повітря у координації з Ізраїлем. Початок масштабної наземної операції означав би зовсім інший рівень ризику для американських сил.

Речниця Білого дому Керолайн Левітт, коментуючи повідомлення про план, заявила, що завдання Пентагону — готувати різні варіанти дій, щоб президент мав максимальний вибір. Водночас, за її словами, це ще не означає, що глава держави вже ухвалив рішення.

На тлі опитувань, які показують, що більшість американців не підтримують війну, а особливо введення наземних військ, глава Пентагону Піт Гегсет у вівторок намагався показати Трампа рішучим лідером. Він наголосив, що Іран не повинен отримати ядерну бомбу і цього не станеться.

Читайте також: Трамп пообіцяв розглянути перемир’я з Іраном, якщо Ормузька протока буде вільна

У червні США вже завдали ударів по ядерних об'єктах Ірану. Але, за даними МАГАТЕ, країна все ще має близько 970 фунтів урану, збагаченого до 60%, тобто рівня, який уже близький до збройового. Більша частина цього запасу зберігається за межами Ісфахана, у тунелях на глибині понад 300 футів. Решта перебуває на об'єкті в Натанзі та, ймовірно, в інших місцях.

Супутникові знімки початку червня, які опублікувала французька газета Le Monde і проаналізував Institute for Science and International Security, показали велику платформу з 18 синіми бочками, що рухалася до південного входу на об'єкт в Ісфахані. Хоча остаточно визначити їхній вміст було неможливо, аналітики дійшли висновку, що найімовірніше там були циліндри з високозбагаченим ураном, які переміщували для зберігання в тунельному комплексі напередодні ізраїльських і американських ударів.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі в середині березня говорив журналістам у Вашингтоні, що доступ до зони зберігання в Ісфахані досі заблокований завалами після американського бомбардування. За його словами, відтоді не було видно значного руху, який би свідчив про спроби дістатися до об'єкта.

Сам матеріал зберігається у вигляді газу гексафториду урану в герметичних циліндрах, схожих на балони для дайвінгу. Перед використанням у ядерній зброї його ще потрібно дозбагачувати до понад 90% і переробляти в метал.

За словами джерел, щоб дістатися до схованки в Ісфахані, довелося б доставити екскаватори, пробити бетон і свинцевий захист, дістатися дна сховища, дістати контейнери з ядерним матеріалом і потім вивезти їх літаками. За різними оцінками, це може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців.

Колишній генерал Джозеф Вотел зазначив, що найкраще було б здійснювати таку операцію вже після припинення вогню і за участі інспекторів МАГАТЕ. Але, за його словами, якщо доведеться прориватися силою, це теж може бути технічно можливим.

Читайте також: Дві третини американців висловились за те, щоб найшвидше згортати війну проти Ірану

Водночас він попередив, що така операція матиме надзвичайно високий рівень складності та, ймовірно, призведе до втрат. За його словами, однак, саме для подібних сценаріїв і тренуються сили спеціальних операцій США.

Колишні спецпризначенці та посадовці також звернули увагу на величезні логістичні труднощі. Спершу, ймовірно, довелося б завдати ударів по іранській обороні, щоб створити коридор для наземних військ. Потім сили мали б пролетіти сотні миль углиб Ірану, створити периметр безпеки навколо об'єктів і, можливо, навіть захопити територію десантом — наприклад, силами 82-ї повітряно-десантної дивізії або рейнджерів.

Після цього інженери, найімовірніше, мали б побудувати польову злітну смугу для доставки техніки і вантажів. Частину спорядження можна було б скидати з транспортних літаків або доставляти гелікоптерами, але це зробило б повільні транспортні літаки вразливими для вогню противника.

Для підтримки такої місії знадобилася б велика кількість допоміжного персоналу: механіки, водії, заправники, інженери. Крім того, довелося б постійно доставляти їжу та воду. Також на місці, за словами колишніх посадовців, імовірно, працювали б цивільні спеціалісти з ядерної безпеки з Міненерго США та інших відомств — для оцінки ризиків і контролю за вилученням урану.

У підсумку вся операція, як зазначають джерела, більше нагадувала б створення невеликої військової бази, а не швидкий і малопомітний рейд.