1 квітня Міністерство оборони Росії втретє за час повномасштабного вторгнення заявило, що російські війська нібито захопили всю Луганську область.

Чи дійсно ця заява відповідає дійсності, проаналізував Інститут вивчення війни, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Аналітики ISW нагадують, що російські війська контролюють більшу частину Луганської області ще з жовтня 2022 року. Однак станом на 1 квітня 2026 року докази, які ISW зібрав у відкритих джерелах, дозволяють оцінити, що російські війська нині контролюють 99,84% Луганської області, однак не захопили населені пункти Надія та Новоєгорівка, розташовані на схід від Борової Харківської області. [Обидва ці населені пункти залишаються вільною «зеленою» зоною і на мапах DeepState — прим. ред.].

ISW констатує, що за роки війни російські чиновники вже неодноразово заявляли про повне захоплення Луганської області. Ще в липні 2022 року тодішній міністр оборони Росії Сергій Шойгу вперше заявив, що російські війська захопили регіон. А Леонід Пасічник, маріонетка Кремля на окупованій частині Луганщини, знову зробив те саме твердження у червні 2025 року. Пізніше, у жовтні 2025 року, російський диктатор Володимир Путін заявляв, що українські війська утримують позиції лише на 0,13% Луганської області.

Зі свого боку, фахівці ISW пояснюють, що російські війська контролюють більшу частину Луганської області з осені 2022 року, коли лінія фронту в цьому районі стабілізувалася після Харківського контрнаступу України. Тож заяви Кремля у 2025 та 2026 роках про нібито повне захоплення регіону перебільшують незначні зміни на фронті в Луганській області, щоб створити хибне враження, що окупаційні війська швидко просуваються на різних ділянках поля бою.

Читайте також: "Не є пріоритетом": у ЗСУ оцінили погрози росіян створити "буферну зону" на півночі

Ці перебільшені заяви Кремля про захоплення Луганської області є частиною ширшої скоординованої інформаційної кампанії РФ, підкреслює Інститут вивчення війни. Мета цієї кампанії - створити хибне відчуття терміновості, щоб змусити Україну поступитися неокупованими частинами Донецької області. Тож нова заява Міноборони Росії про нібито повне захоплення Луганщини є частиною когнітивної війни Кремля, спрямованої на те, щоб заявляти про українську оборону «на межі краху» та спонукати Сполучені Штати й інших партнерів Києва змусити Україну безпідставно поступитися територією, яку російські війська навряд чи здатні захопити силою у середньостроковій перспективі - якщо взагалі здатні.

Зокрема, 31 березня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія вимагає виведення Сил оборони України з неокупованих територій Донецької області протягом двох місяців (до кінця травня 2026 року). Зеленський дав зрозуміти, що Кремль намагається створити враження про неминуче захоплення Донбасу і висуне нові, жорсткіші вимоги, якщо Україна не виведе війська в цей період. Речник Кремля Дмитро Пєсков 1 квітня підсилив ці вимоги Путіна, стверджуючи, що Зеленський має прийняти рішення про виведення українських сил з Донбасу «сьогодні», а в ідеалі мав би прийняти його «вчора». Натомість член комітету Державної думи Росії з питань оборони Андрій Колесник заявив, що Зеленський мав би вивести війська з Донецької області «позавчора». Його колега, перший заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Олексій Чепа стверджував, що нові умови Росії в разі невиконання цієї вимоги можуть включати вимогу вивести війська із Запорізької та Херсонської областей, а також віддати Росії Одесу, Миколаїв, Дніпро та Харків.

Подібні погрози Кремля про те, що російські війська «неминуче» захоплять Донецьку область військовим шляхом та претендують на територію України навіть за межами регіонів, які Росія незаконно «анексувала», не є новими, нагадують в ISW. Наприклад, російські чиновники регулярно називають Одесу та Харків «російськими» містами. Кремль висуває ці вимоги роками, однак, імовірно, посилює їх зараз, оскільки переговори між США, Україною та Росією зайшли в глухий кут через війну на Близькому Сході.

Читайте також: Частина Покровська та Мирнограда досі під контролем України, - військовий

Утім, як підкреслюють аналітики ISW, російські заяви про те, що РФ здатна легко захопити решту територій Донецької області, не кажучи вже про масштабне просування та захоплення великих міст в інших областях, далеких від лінії фронту, є абсурдними та не відповідають поточним реаліям на полі бою. Ситуація на фронті та нещодавні досягнення Сил оборони України демонструють, що значні російські здобутки на полі бою не є неминучими, особливо проти великих та добре укріплених міст «поясу фортець» у Донецькій області.

Російське військове командування раніше вже встановлювало амбітні терміни захоплення українського поясу міст-фортець, однак окупаційна армія неодноразово провалювала ці цілі. Успіхи України у 2026 році [під час контратак на півдні - прим. ред.], ймовірно, ще більше порушили підготовку Росії до весняно-літнього наступу. Зеленський 1 квітня зазначив, що окупанти не змогли досягти своїх цілей у Донецькій області та були змушені знову відкласти заплановані терміни.

Російські війська також не змогли скористатися своїм багаторічним контролем над більшою частиною Луганської області, щоб розпочати успішний наступ на Слов’янськ чи Ізюм зі сходу чи північного сходу, нагадують аналітики ISW. Просування окупантів фактично сповільнилося з початку 2026 року, а українські війська продемонстрували свою здатність протягом тривалого часу протистояти російській ініціативі на полі бою та успішно контратакувати на різних ділянках лінії фронту.