Науковці з Копенгагенського університету оприлюднили результати масштабного аналізу древньої ДНК, що проливає світло на загадковий "занепад неоліту".

Близько 5000 років тому в Європі відбулося різке скорочення чисельності населення, причини якого довго залишалися предметом дискусій. Ключем до розгадки стала мегалітична гробниця в Бюрі, розташована за 50 кілометрів на північ від Парижа, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Дослідивши 132 геноми людей, похованих у два різні етапи з інтервалом у кілька століть, генетики виявили повний розрив спадковості. Популяція, що жила після колапсу, не мала генетичного зв’язку з попередниками. Ба більше, на першому етапі (3200−3100 рр. до н.е.) зафіксовано аномально високу смертність серед молоді, що не притаманно здоровим громадам. Це вказує на масштабну катастрофу — епідемію, голод або тривалий конфлікт.

Читайте також: Читайте також: Другий за величиною в історії: в Єгипті знайшли стародавній християнський храмовий комплекс. ФОТО

У рештках першої фази виявлено сліди небезпечних бактерій: Yersinia pestis (збудник чуми) та Borrelia recurrentis (причина поворотної лихоманки). Хоча чума не була єдиним фактором, загальне інфекційне навантаження підірвало життєздатність общин. Екологічні дані підтверджують занепад: ліси почали знову захоплювати сільськогосподарські угіддя через брак людської активності.

Після кризи регіон заселили мігранти з південної Франції та Іберійського півострова.

Дослідження, опубліковане в Nature Ecology & Evolution, доводить: неолітична Європа пережила складний період потрясінь, де поєднання хвороб та соціальних змін призвело до повної заміни населення. Пам’ять про ці події зберегли лише мегалітичні споруди та ДНК у давніх похованнях.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube