Фортифікації, зведені українськими інженерами ще до повномасштабного вторгнення, відіграли ключову роль у зупинці просування РФ до Києва, а коли війна стала протистоянням на виснаження, ЗСУ почали покращувати свої оборонні споруди та смуги загородження. Їхня оборона еволюціонувала разом зі зміною тактики росіян, пише Forbes: коли на заміну бронетехніці та артилерії ворога прийшли БпЛА та піхотні сили, Україна звела складну і глибоку оборонну мережу, поєднавши традиційні рішення з новітніми технологіями, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.ua. 

Завдання оборони, яка є у СОУ сьогодні — це не лише утримання позицій, але й формування поля бою та створення сприятливих умов для ЗСУ. Її основа — щільна, багаторівнева мережа інженерних загороджень, які повинні блокувати рух піхотинців та бронетехніки ворога. Сюди входять великі смуги спірального колючого дроту, протитанкові рови та "зуби дракона". І ці "прошарки" є значно ширшими, ніж вимагає доктрина. Для прикладу, Україна модернізувала екскаватор БТМ-3 так, аби він протягував одночасно три "нитки" колючого дроту, тож тепер деякі смуги складаються з 18 таких рядів. 

Такі перешкоди стали, зокрема, основним засобом ведення війни, наголосив бригадний генерал, начальник Інженерних військ Командування Сил підтримки ЗСУ Василь Сиротенко. Він пояснив: вони руйнують, дезорієнтують та завдають втрат силам, які на них наступають.

Визначальний фактор побудови лінії оборони, продовжив воєначальник, — це застосування дронів та наземних роботизованих комплексів для створення загороджувальних смуг та дистанційного мінування. Завдяки цьому інженери можуть мінувати і передній край, і спірні території на будь-яку глибину. Все це контролюють командири в режимі реального часу. 

А замість великих укріплених опорних пунктів Україна укомплектувала фортифікації численними невеликими розрізненими підрозділами на позиціях.  Вони малопомітні, оснащені захистом від дронів й високоточних ударів і мають приховані траншеї-тунелі та укриття. Маршрути до них також захищені антидроновими сітками для безпечного підвозу провізії та здійснення ротацій. 

Також у систему оборони ЗСУ інтегровані ППО та дрони-перехоплювачі, завдання яких — відбити повітряний напад РФ, який зазвичай передує початку руху її сухопутної компоненти. Деякі засоби ураження, особливо КАБи, все ж "провалюються", та ці удари не проникають глибоко завдяки ефективній обороні. В цьому масштабі невеликі українські підрозділи, які є "розкиданими", не такі вразливі, також вони оснащені системами протидії безпілотникам, зокрема засобами РЕБ і дробовиками. 

Коли починають рухатися піхота та бронетехніка ворога — їх якраз "сточує" ешелонована оборона ЗСУ, на прорив якої потрібно багато часу, зважаючи на її глибину та щільність. Це дає додатковий час СОУ, аби відреагувати й ухвалити необхідні рішення. 

Сиротенко розповів, що Україна вже працює над створенням безпілотних оборонних позицій, які забезпечуватимуть ППО, стежитимуть за перешкодами та надаватимуть вогневу підтримку прямим наведенням без постійної присутності людини. Такими системами керуватимуть дистанційно, зокрема із застосуванням ШІ.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube